Дунклеостей
Дунклеостей | |
---|---|
Реконструкція Dunkleosteus terrelli | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | †Плакодерми (Placodermi) |
Ряд: | †Артродіри (Arthrodira) |
Родина: | †Dunkleosteidae |
Рід: | †Дунклеостей (Dunkleosteus) Lehman, 1956 |
Типовий вид | |
Dinichthys terrelli Newberry, 1873
| |
Види | |
Список
| |
Вікісховище: Dunkleosteus |
Дунклеосте́й (Dunkleosteus) — рід вимерлих панцирних риб класу плакодерм, що жили в девонському періоді 415–360 млн років тому. Його представники були найбільшими морськими хижаками свого часу[1]; іноді називають цифри 10[2] та 20[3]. Названий на честь американського палеонтолога Девіда Данкла (David Dunkle)[4]; закінчення -osteus походить від дав.-гр. ὀστέον — «кістка». Викопні рештки трапляються в Марокко, Бельгії, Польщі та Північній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Точний розмір дунклеостея визначити важко: зазвичай від нього зберігаються лише кістки голови, і решток, за якими було б видно повну довжину тіла, нема[5]. Розмір голови перевищував метр, але оцінка повної довжини сильно залежить від вибраної методики[6]. Якщо екстраполювати пропорції периметру верхньої щелепи і довжини тіла сучасних великих акул, максимальну довжину дунклеостея оцінюють у 8,8 м[7]. Але якщо припустити, що його рот був ширший порівняно з сучасними акулами, оцінка значно консервативніша, 4 м. Тіло масивне, навіть при довжині 3,4 м важив 1000 кг. Типова акула для такої ваги мала б бути 5 м завдовжки[8].
Dunkleosteus мав відносно добре, як для девонських тварин, розвинені щелепи (хоча перші щелепні з'явилися ще в силурі). Замість зубів у нього були великі кісткові пластини, корисні для роздроблення панцира інших плакодерм. При вивченні в Чиказькому університеті біомеханічної комп'ютерної моделі щелеп Dunkleosteus було визначено, що вони могли розвивати тиск в 55 МПа, а це можна порівняти з укусом крокодилів. Більш того, Dunkleosteus міг відкривати рот за 1/50 секунди, в результаті чого потік води просто засмоктував в нього жертву[9].
Рештки Dunkleosteus часто виявляються поряд із пережованими кістками. Припускається, що він подібно до інших плакодерм міг відригувати ті кістки, які не міг переварити.
Систематика[ред. | ред. код]
Рід Dunkleosteus був виділений зі складу роду Dinichthys (це зробив у 1956 році Жан-П'єр Леман, фр. Jean Pierre Lehman). Типовий вид цього роду — Dunkleosteus terrelli — описав в 1873 році Джон Ньюберрі під назвою Dinichthys terrelli. Рід Dunkleosteus довго включали до родини Dinichthyidae, але в 2010 році його разом з кількома іншими родами перенесли до родини Dunkleosteidae[10].
Види[ред. | ред. код]
D. terrelli (Newberry, 1873 [оригінал Dinichthys])
D. ? belgicus (Newberry) 1873
D. denisoni (Kulczycki) 1957
D. marsaisi Lehmann, 1956
D. magnificus (Hussakof & Bryant) 1919
D. missouriensis (Branson) 1914
D. newberryi (Clarke) 1885
D. amblyodoratus Carr & Hlavin, 2010
D. raveri Carr & Hlavin, 2010
Синоніми[ред. | ред. код]
Ponerichthys Miller, 1892
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Була хижаком: вчені розкрили "секрет" гігантської "інопланетної риби" із США (фото). 10.03.2023, 18:35
- ↑ Reece J. B., Meyers N., Urry L. A. et al. Campbell Biology Australian and New Zealand version. — Pearson Higher Education AU, 2014. — P. 740. — ISBN 9781486012299.
- ↑ Selden P., Nudds J. Evolution of Fossil Ecosystems. — Elsevier, 2012. — P. 63. — ISBN 9780124046375.
- ↑ Dunkle, David Hosbrook. The Encyclopedia of Cleveland History. 10 липня 1997. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
- ↑ Helfman G., Collette B. B., Facey D. E., Bowen B. W. The Diversity of Fishes: Biology, Evolution, and Ecology. — John Wiley & Sons, 2009. — P. 177. — ISBN 9781444311907.
- ↑ Engelman, Russell (10 квітня 2023). Giant, swimming mouths: oral dimensions of extant sharks do not accurately predict body size in Dunkleosteus terrelli (Placodermi: Arthrodira). PeerJ. 11: e15131. doi:10.7717/peerj.15131.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Ferrón, Humberto G.; Martínez-Pérez, Carlos; Botella, Héctor (6 грудня 2017). Ecomorphological inferences in early vertebrates: reconstructing Dunkleosteus terrelli (Arthrodira, Placodermi) caudal fin from palaeoecological data. PeerJ. 5: e4081. doi:10.7717/peerj.4081.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Engelman, Russell K. (21 лютого 2023). A Devonian Fish Tale: A New Method of Body Length Estimation Suggests Much Smaller Sizes for Dunkleosteus terrelli (Placodermi: Arthrodira). Diversity. 15 (3): 318. doi:10.3390/d15030318.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Anderson, P. S. L., Westneat, M. W. (2007). Feeding mechanics and bite force modelling of the skull of Dunkleosteus terrelli, an ancient apex predator. Biology letters. 3 (1): 76—79. doi:10.1098/rsbl.2006.0569. PMID 17443970. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2012.
- ↑ Carr R. K., Hlavin V. J. (2010). Two new species of Dunkleosteus Lehman, 1956, from the Ohio Shale Formation (USA, Famennian) and the Kettle Point Formation (Canada, Upper Devonian), and a cladistic analysis of the Eubrachythoraci (Placodermi, Arthrodira). Zoological Journal of the Linnean Society. 159 (1): 195—222. doi:10.1111/j.1096-3642.2009.00578.x.
Ресурси Інтернета[ред. | ред. код]
- Ben Waggoner (22 липня 2000). Introduction to the Placodermi: Extinct armored fishes with jaws. University of California Museum of Paleontology. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 15 травня 2012.
- Dunkleosteus sp. Placodermi. The Virtual Fossil Museum (2002). Retrieved Aug 1, 2005 [Архівовано 4 червня 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про викопних риб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |