Дунєв Руслан Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Дунєв
Руслан Миколайович Дунєв
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 6 липня 1977(1977-07-06)
с. Залізничне, Болградський район, Одеська область, Україна
Смерть 26 лютого 2022(2022-02-26) (44 роки)
Миколаївська область, Україна
(в бою з ворожою ДРГ)
Національність болгарин
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Руслан Миколайович Дунєв (6.07.1977—26.02.2022) — старший сержант командир відділення взводу десантного забезпечення 79 ОДШБр, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 липня 1977 року в с. Залізничному Болградського району Одеської області. Після 9 класу Залізничненської школи навчався у Суворовському училищі на столяра-тесляра.

В 1995 році призваний на строкову військову службу. Після строкової служби працював столяром та вчився на водія. В 1999 році вступив до лав 45 аеромобільної бригади, а після її розформування перевівся в Миколаїв - у 79 окремий аеромобільний полк. Брав участь у миротворчих операціях в Сьєра-Леоне та Косово.

З 2014 року брав участь в АТО/ООС.

Загинув 26 лютого 2022 року в бою з ворожою ДРГ в ході відбиття російського вторгнення в Україну на території Миколаївської області. Похований 5 березня у рідному селі[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На початку вересня 2022 року, зусиллями громадської організації ветеранів АТО-ООС Болградського району, на будівлі Залізничненського ліцею було встановлено меморіальну дошку загиблому захиснику України, уродженцю села Болградської територіальної громади, випускнику Залізничненської школи старшому сержанту Руслану Дунєву[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]