Діаблінти
Діаблінти (лат. Diablinti, Diablintes, Diablintres; дав.-гр. Αὐλίρκιοι Διαβλίται) — кельтське плем'я, що жило в межиріччі Сени та Луари, в околицях сучасного департаменту Маєнн. Входили в групу племен авлерків.
За свідченням Цезаря, діаблінти приєднались до повстання галлів Арморики під проводом венетів 56-го року до н. е. Після поразки повстання, очевидно були остаточно підкорені римлянами.
Плем'я, вочевидь, заселяло невелику територію. Серед розкопок доримського періоду, з племенем пов'язують залишки опідума Муле, покинутого за римського панування. У II столітті н. е. Птолемей називає їх головним містом Noeodunum(Noiodunum). В Notitia Dignitatum, документі початку V століття, серед міст північної Галлії значиться Civitas Diablintum. Сучасні дослідження вказують, що обидві ці назви стосуються великого галло-римського поселення, руїни якого розкопані поблизу сучасного Жублена.
Джерела[ред. | ред. код]
- Юлій Цезар, Commentarii de bello Gallico III, 9
- Пліній Старший, Naturalis Historia IV, 18.
- Клавдій Птолемей, Географія, II, 8, 7
- Dictionary of Greek and Roman Geography, illustrated by numerous engravings on wood. William Smith, LLD. London. Walton and Maberly, Upper Gower Street and Ivy Lane, Paternoster Row; John Murray, Albemarle Street. 1854. [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
|