Едвін Лайне
| Едвін Лайне | |
|---|---|
| Edvin Laine | |
 | |
| Ім'я при народженні | Едвін Армас Бовеллан |
| Дата народження | 13 липня 1905 |
| Місце народження | Ійсалмі, Велике князівство Фінляндське |
| Дата смерті | 18 листопада 1989 (84 роки) |
| Місце смерті | Гельсінкі, Фінляндія |
| Поховання | цвинтар Гієтаніємі, Гельсінкі |
| Громадянство |
 Фінляндія[1] |
| Національність |
Фінляндія |
| Професія | актор, режисер театру та кіно |
| Кар'єра | 1931—1986 |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0481838 |
 Едвін Лайне у Вікісховищі | |
Éдвін Áрмас Лáйне (фін. Edvin Armas Laine, при народженні і до 1906 року— Едвін Армас Бовеллáн (Edvin Armas Bovellán); 13 липня 1905, Ійсалмі, Велике князівство Фінляндське — 18 листопада 1989, Гельсінкі, Фінляндія) — видатний фінський режисер театру та кіно.
Стрічка «Невідомий солдат», знята Едвіном Лайне у 1955 році, є найбільш перегляданим кінофільмом всіх часів у Фінляндії.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Едвін Лайне був одним із восьми дітей у родині художника. Сімʼя не мала достатньо грошей, аби відправити хлопця на навчання, але відомо, що у 1927–1928 рр. він навчався у Фінському театральному училищі.[2]
Карʼєра[ред. | ред. код]
Театральна карʼєра Едвіна Лайне почалася, коли він грав у міському театрі Турку. У 1935 році він переїхав до Тампере, де став керівником Робочого театру. У 1943–1953 рр. Лайне працював режисером та актором у Народному театрі Гельсінкі, а у 1953–1973 рр. був режисером у Фінському національному театрі. Окрім своєї діяльності у театрі, Лайне був заангажований в інших видах театральной діяльності та зокрема одного літа зрежисував постановку «Невідомий солдат» за романом Вяйне Лінни у літньому театрі Пююніккі в Тампере. Також він займався постановками опер.[2]
Вперше Едвін Лайне знявся у кіно у стрічці «Скажи це фінською» («Sano se suomeksi», 1930). Більш помітною його роллю була роль Юхані у картині «Семеро братів» («Seitsemän veljestä», 1939).[3]
Попри свою театральну карʼєру, що тривала 40 років, Едвін Лайне став відомим передусім як кінорежисер: за 43 роки він зняв 39 фільмів. Найвизначнішими є його адаптації класичних творів фінської літератури, як-то романів Вяйне Лінни «Невідомий солдат» (1955) та «Тут, під Полярною зіркою» (1968), а також трилогія «Ніскавуорі» за романами Хелли Вуолійокі.[2][3]
Приватне життя[ред. | ред. код]
У 1941–1989 рр. Лайне був одружений із акторкою та сценаристкою Мірʼям Новеро,[4] яка зіграла роль Анни Ківівуорі у його фільмі "Там, під Полярною зіркою".[5] Вони обидвоє поховані у Гельсінкі на цвинтарі Гієтаніємі.[6]
Першою дружиною Едвіна Лайне (у 1927–1938 рр.) була Мартта Паркконен, яка померла у 1938 році.[4]
Молодший брат Едвіна, Аарне Лайне, був актором[2] та інколи був асистентом режисера у його картинах. Фінська акторка Туйя Халонен була двоюрідною сестрою Едвіна Лайне.
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
У якості актора[ред. | ред. код]
- «Семеро братів» / «Seitsemän veljestä» (1939) (за романом Алексіса Ківі)
- «Коханий негідник» / «Rakas lurjus» (1955)
У якості режисера[ред. | ред. код]
- «Хета з Ніскавуорі» / «Niskavuoren Heta» (1952)
- «Невідомий солдат» / «Tuntematon sotilas» (1955) (за романом Вяйне Лінни)
- «Аарне з Ніскавуорі» / «Niskavuoren Aarne» (1954)
- «Боротьба Ніскавуорі» / Niskavuori taistelee (1957)
- «Свен Туува» / «Sven Tuuva» (1958)
- «Скандал у жіночій школі» / «Skandaali tyttökoulussa» (1960)
- «Тут, під Полярною зіркою» / «Täällä Pohjantähden alla» (1968) (за романом Вяйне Лінни)
- «Акселі та Еліна» / «Akseli ja Elina» (1970)
- «Чоловік без жінки» / «Akaton mies» (1983)
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
- 1953: премія «Jussi» за найкращу режисуру — фільм «Хета з Ніскавуорі»
- 1955: медаль Pro Finlandia
- 1955: премія «Jussi» за найкращу режисуру — фільм «Невідомий солдат»
- 1956: премія Міжнародної католицької організації в області кіно (OCIC) 6-го Берлінського міжнародного кінофестивалю — фільм «Невідомий солдат»
- 1959: номінація на премію «Срібний ведмідь» 9-го Берлінського міжнародного кінофестивалю — фільм «Свен Туува»[7]
- 1961: номінація на Гран-прі 2-го Московського міжнародного кінофестивалю — фільм «Скандал у жіночій школі»[8]
- 1964: золотий Орден сценічного мистецтва Фінляндії
- 1968: премія «Jussi» за найкращу режисуру — фільм «Тут, під Полярною зіркою»
- 1971: номінація на Золоту премію 7-го Московського міжнародного кінофестивалю — фільм «Акселі та Еліна»[9]
- 1974: звання професора
- 1980: медаль Гельсінкі
- 1985: медаль Іди Аалберг
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ а б в г Uusitalo 2014. Дата доступу 7.12.2016.
- ↑ а б Laine, Edvin. Otavan suuri ensyklopedia, 5. osa (kriminologia-makuaisti). Otava. 1978. с. 3493—3494. ISBN 951-1-04827-9.
- ↑ а б Kuka Kukin on 1954, s. 438. Дата доступу 15.12.2022.
- ↑ Mirjam Novero. Elonet. Процитовано 15.12.2022.
- ↑ Hietaniemen hautausmaa merkittäviä vainajia (PDF) (PDF). Helsingin seurakuntayhtymä. Процитовано 15.12.2022.
- ↑ IMDB.com: Awards for Sven Tuuva the Hero. IMDb. Процитовано 15 грудня 2022.
- ↑ 2nd Moscow International Film Festival (1961). MIFF. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 15 грудня 2022.
- ↑ 7th Moscow International Film Festival (1971). MIFF. Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 15 грудня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Laine (aik. Bovellan), Edvin Armas. Kuka Kukin on (aikalaiskirja) 1954. Runeberg-projekti.
- Uusitalo, Kari (15.12.2014). Laine, Edvin (1905–1989).
Література[ред. | ред. код]
- Kalemaa, Kalevi (2003). Edvin Laine – sisulla ja tunteella. WSOY. ISBN 951-02832-0-7.
- Holopainen, Pekka & Lehdistö, Leo (1979). Edvin Laine: Itse asiassa kuultuna. WSOY. ISBN 951-00942-1-8.
- Heikkilä, Ritva (1983). Edvin Laine, Tuntematon sotilas ja pylvässänky: Elämäni esirippuja ja valkokankaita. Tammi. ISBN 951-30594-5-6.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едвін Лайне |
- Едвін Лайне на сайті IMDb (англ.)
- Jatkoajan Jussi-jatkoilla udeltiin nakuilusta ja kiisteltiin kunnankinoista • Edvin Laineen vuosikymmenet Ylen Elävä arkisto
|
