Езекіель Анісі
| Езекіель Анісі | |
|---|---|
| англ. Ezekiel Anisi | |
|
Нині на посаді | |
| Народився |
1 вересня 1988[1] Порт-Морсбі, ПНГ |
| Помер |
24 травня 2017 (28 років) Порт-Морсбі, ПНГ |
| Відомий як | політик |
| Країна | ПНГ |
| Політична партія | Народна національна партія Конгресуd і People's Progress Partyd |
| Релігія | католицька церква |
Єзекіїль Анісі (нар. 1 вересня 1988—24 травня 2017) — політичний діяч Папуа Нової Гвінеї[2]. Він був членом Національного Парламенту Папуа Нової Гвінеї з серпня по жовтень 2012 року, коли був повалений Національний суд, а з грудня 2013 року відбулися довибори, представляючи електорат Амбунті-Дреікікір в Східній Провінції Сепік. Він був наймолодшим членом Парламенту в Папуа-Новій Гвінеї[3][4].
Ранні роки та освіта[ред. | ред. код]
Анісі, син генерального секретаря колишньої Народної партії Прогресу Алекса Анісі, здобув освіту в Дерикійській початковій школі і Дерикійській середній школі. Перевагу у виборі роду діяльності образ позицію «учня»[5][6][7].
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Спочатку він був обраний до Народної Партії прогресу на загальних виборах в липні 2012 року, перемігши Національну Партію Альянсу депутата і екс-міністра Тоні Аімо[8][9][10]. У серпні 2012 року, Аімо оскаржив результат в Національному суді (що засідає в Апеляційному Суді), стверджуючи, що Анісі не досягнув конституційно необхідного віку 25 років, і що він не був на виборчій дільниці під час виборів[9]. Головний редактор газети Громадянин був звинувачений у неповазі до суду за висвітлення справи в той час як він очікував вироку[11]. Суд виніс рішення на користь Аімо 24 жовтня, підтримуючи обидва аргументи і з'ясувавши, що в Анісі було фальшиве свідоцтво про народження. Суд скасував вибори Анісі, і оголосив Аімо обраним на його місце[12][13].
Анісі успішно оскаржив рішення у Верховному суді, який в червні 2013 року призначив додаткові вибори на це місце[14]. Проте, у вересні він був звільнений Народною Партією Прогресу, яка стверджувала, що він шукає фінансову допомогу від інших партій і груп[15]. Замість цього він оскаржив і виграв грудневі додаткові вибори до правлячого Національного Народного Конгресу[16]. Вдруге прийняв присягу 6 січня 2014 року[17].
У березні 2014 року Анісі повідомили, що в ряді з провінційної адміністрацією East Sepik про надлишок посад державних службовців та погоджень їх розвитку. Він гнівно відкинув звинувачення, висунуте державними службовцями в той час, стверджуючи, що він незаконно володіє поліцейською вогнепальною зброєю[18]. У квітні, коли Пітер О'Ніл відвідав свій електорат, щоб відкрити дорогу Амбунті-Дрекікір, Анісі описав відкриття як «історичне і знакове» і заявив, що він підтвердив своє рішення приєднатися до Народного Національному Конгресу[19]. У січні 2016 року, йому було довірено надання швидкої допомоги в віддалений центр на південь для відновлення здоров'я своїх виборців[20].
Смерть[ред. | ред. код]
Анісі, як повідомляється, помер 24 травня 2017, в той час як відбувався збір виборчих матеріалів у гостьовому будинку в Морсбі, всього за кілька тижнів до загальних виборів, де він балатувався на другий термін повноважень. Член сім'ї сказав, що він помер під час транспортування до «Тихоокеанського міжнародного госпіталю» (англ. Pacific International Hospital)[3]. Його раптова смерть у віці 28 років викликала гостру дискусію про здоров'я депутатів в Папуа-Новій Гвінеї[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://historygreatest.com/ezekiel-anisi-papua-new-guinean-politician-died-at-28
- ↑ Former MP falsified birth papers. PNG Post-Courier. 14 серпня 2013.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ а б East Sepik MP collapses and dies. Loop PNG (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 25 травня 2017.
- ↑ а б Death of PNG's youngest-ever MP puts politicians' health in the spotlight. Australian Broadcasting Corporation. 23 серпня 2017. Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 25 травня 2017.
- ↑ Aimo wins petition. The PNG Post-Courier. 25 October 2012.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Hon. Ezekiel Anisi, MP. National Parliament of Papua New Guinea. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 18 December 2016.
- ↑ Political Reviews Melanesia: Papua New Guinea (PDF). The Contemporary Pacific. 25 (2). 2013. Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016. Процитовано 30 травня 2017.
- ↑ Big boys' team up with O'Neill. PNG Post-Courier. 25 July 2012.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ а б Aimo files election petition. PNG Post-Courier. 28 August 2012.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Aimo successfully challenges first overturned result in PNG election. Radio New Zealand News. 25 October 2012.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Editor charged for contempt. PNG Post-Courier. 9 October 2012.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ PNG election winner too young to hold office. Australian Broadcasting Corporation. 25 October 2012.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Aimo sworn in as MP. PNG Post-Courier. 29 October 2012.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ PNG Court orders by-election. PACNEWS. 2 July 2013.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ PPP sacks ousted MP. PNG Post-Courier. 25 September 2013.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Anisi becomes PNG youngest MP. PACNEWS. 10 December 2013.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Duban set to retain police ministry. PNG Post Courier. 7 January 2014.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Anisi refutes arms claims. PNG Post-Courier. 11 March 2014.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ PM to visit East Sepik. PNG Post-Courier. 25 April 2014.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ MP gives ambulance to health centre. PNG Post-Courier. 26 January 2016.
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка)
|
