Екстрений медичний технік
| Екстрений медичний технік | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Зірка життя, міжнародний символ екстреної медичної служби. | |||||||||||
| Заняття | |||||||||||
| Назви | Екстрений медичний технік | ||||||||||
| Синоніми | ЕМТ, ЕМТ-В | ||||||||||
| Тип | Професія | ||||||||||
Сектор активності |
Охорона здоров'я | ||||||||||
| Опис | |||||||||||
| Компетенція | вміння керувати автомобілем | ||||||||||
Освіта |
повна загальна середня освіта, навчання за програмою підготовки за професією «Екстрений медичний технік» | ||||||||||
Поле діяльності |
Бригада екстреної медичної допомоги | ||||||||||
| Код КП ДК 003-2010 |
5132 | ||||||||||
| Поява в Україні |
2017 рік (у зв'язку з реформою екстреної допомоги) | ||||||||||
Пов'язані професії |
Парамедик | ||||||||||
| |||||||||||
Екстрений медичний технік (англ. Emergency Medical Technician, EMT) — термін, що використовується у багатьох країнах для визначення працівника екстреної медичної служби (ЕМС) певної кваліфікації, тренованого для надання допомоги при різноманітних невідкладних ситуаціях[1][2][3]. У вузькому значенні термін «екстрений медичний технік» вказує на працівника ЕМС з рівнем підготовки вище екстреного медичного реагувальника, але нижче парамедика. Це власне екстрений медичний технік базового рівня (ЕМТ-базовий або ЕМТ-В, англ. EMT-Basic). Цьому рівню і відповідає професія екстреного медичного техніка в Україні, впроваджена в ході реформи швидкої (екстреної) медичної допомоги[4][5][6][7].
Хоча екстрені медичні техніки зазвичай працюють на автомобілях екстреної медичної допомоги, їх не слід плутати з «водіями швидкої допомоги» чи «санітарами швидкої допомоги» — персоналом, якого в минулому не навчали екстреній медичній допомозі чи керуванню транспортом[8].
У світі ЕМТ можуть працювати в ЕМС, пожежних відділках (можна побачити при гасінні пожеж), у відділках поліції (можна побачити у патрульних машинах). Проте EMT мають обмежені медичні навчання та навички[9][10].
Рівні підготовки[ред. | ред. код]
У ширшому офіційному значенні багатьох країн «екстрені медичні техніки» — це певний клас медичних професій переважно догоспітального етапу екстреної медичної допомоги. Залежно від країни він може включати кілька окремих професій, серед яких ЕМТ-В (ЕМТ-базовий), ЕМТ-розширений та парамедик (офіційно ЕМТ-Р або ЕМТ-парамедик)[1].
У різних країнах або регіонах однієї країни існують відмінності у назвах та підготовці, терміну навчання різних типів екстрених медичних техніків[1]. Відповідно можуть розрізняти наступні типи ЕМТ:
- ЕМТ базового рівня або ЕМТ-В (власне ЕМТ) — найнижчий рівень ЕМТ, єдиний для деяких країн;
- ЕМТ-I (англ. ЕМТ-Intermediate, ЕМТ проміжного рівня) або ЕМТ-А (англ. ЕМТ-Advanced, ЕМТ розширеного рівня);
- ЕМТ-Р (англ. ЕМТ-Paramedic) або власне парамедик[2];
- Парамедик інтенсивної терапії або інший спеціалізований парамедик, який додатково володіє іншими навичками[1].
Окремо, відокремлюють, не включаючи до екстрених медичних техніків, екстреного медичного реагувальника (англ. EMR) — працівника системи ЕМС з мінімальними клінічними знаннями та навичками[2].
| Екстрений медичний реагувальник |
Екстрений медичний технік |
Парамедик | |
|---|---|---|---|
| Тривалість навчання | кілька тижнів | близько місяця | 3-4 роки |
| Місце роботи | ДСНС, Національна поліція, тощо | бригади екстреної медичної допомоги | бригади екстреної медичної допомоги, відділення екстреної допомоги |
| Компетенції | |||
| Зупинка кровотечі | |||
| Прямий тиск | 
|
|
|
| Тиснуча пов'язка |
|
|
|
| Накладання джгута |
|
|
|
| Дихальні шляхи | |||
| Прийом Геймліха |
|
|
|
| Закидання голови — виведення підборіддя |
|
|
|
| Перевірка прохідності дихальних шляхів |
|
|
|
| Маневр Селіка |
|
|
|
| Ручне очищення верхніх дихальних шляхів |
|
|
|
| Постановка назофарингеального повітроводу |
|
|
|
| Постановка орофаригеальгого повітроводу |
|
|
|
| Очищення дихальних шляхів за допомогою відсмоктувача |
|
| |
| Постановка ларингеальної маски / ларингеальної трубки | Асистування |
| |
| Інтубація трахеї | Асистування |
| |
| Хірургічне відновлення прохідності дихальних шляхів | Асистування |
| |
| Видалення стороннього тіла методом ларингоскопії з використанням щипців Маггіла | Асистування |
| |
| Дихання | |||
| Використання кисневої маски та назальної канюлі |
|
|
|
| Штучна вентиляція легень за допомогою плівки-клапана чи кишенькової маски |
|
|
|
| Використання мішка типу Амбу/ручна вентиляція |
|
|
|
| Апаратна штучна вентиляція легень з ручним тригером | Моніторинг / асистування |
| |
| Апаратна штучна вентиляція легень в автоматичному режимі | Моніторинг / асистування |
| |
| Капнографія |
| ||
| Голкова декомпресія напруженого пневмотораксу |
| ||
| Торакальний дренаж | Моніторинг | ||
| Кровообіг | |||
| Вимірювання пульсу |
|
|
|
| Мануальна серцево-легенева реанімація, у тому числі дитяча |
|
|
|
| Непрямий масаж серця із використанням допоміжних пристроїв | Асистування |
| |
| Дефібриляція в автоматичному режимі |
|
|
|
| Дефібриляція в ручному режимі | Асистування |
| |
| Кардіоверсія | Асистування |
| |
| Постановка черезшкірного водія ритму | Асистування |
| |
| Масаж каротидного синусу |
| ||
| Забезпечення периферичного внутрішньовенного доступу | Асистування |
| |
| Забезпечення внутрішньокісткового доступу | Асистування |
| |
| Апаратні дослідження | |||
| Ручне вимірювання артеріального тиску |
|
|
|
| Апаратне вимірювання артеріального тиску |
|
|
|
| Пульсоксиметрія |
|
| |
| Вимірювання рівня глюкози глюкометром |
|
| |
| Підключення електродів 3-х, 4-х та 12-ти контактного електрокардіографа або кардіомонітора | Асистування |
| |
| Часткова інтерпретація даних електрокардіограми |
| ||
| Забір крові на аналіз |
| ||
| Застосування лікарських засобів | |||
| Фіксована доза в автоінжекторі |
|
|
|
| Допомога пацієнту прийняти медикаменти |
|
|
|
| Введення ліків | |||
| — інгаляційно | Допомога пацієнту | Допомога пацієнту |
|
| — перорально | Допомога пацієнту | Допомога пацієнту |
|
| — назально | Допомога пацієнту | Допомога пацієнту |
|
| — ректально | Асистування |
| |
| — внутрішньовенно | Моніторинг |
| |
| — внутрішньокістково | Моніторинг |
| |
| Контроль центрального венозного доступу | Моніторинг | ||
| Інше | |||
| Екстрена евакуація пацієнтів |
|
|
|
| Переміщення пацієнтів |
|
|
|
| Мануальна стабілізація шийного відділу хребта |
|
|
|
| Використання шийного комірця |
|
|
|
| Мануальна стабілізація кінцівок |
|
|
|
| Тракція кінцівок | Асистування |
| |
| Допомога при пологах |
|
|
|
| Допомога при ускладнених пологах | Асистування |
| |
США[ред. | ред. код]
Історія[ред. | ред. код]
Концепція сучасної екстреної медичної служби США почалась розвиватись після публікації у 1966 звіту «Випадкова смерть та інвалідність: знехтуване захворювання сучасного суспільства», (або «Білої книги»)[13]. У цьому документі детально описані статистичні дані про дорожньо-транспортні пригоди, що призвели до травм і смерті в середині 1960-х років, а також про інші причини травми та смерті. У ньому також використовували статистику для підтвердження необхідності проведення реформ в США, особливо щодо освіти громадян та кількість навчань з СЛР та BLS / першої допомоги, які проходили поліцейські, пожежники та працівники служби екстреної медичної допомоги на той час.
Сертифікація[ред. | ред. код]
У США, EMT сертифікують відповідно до їх навчального рівня. Окремі штати встановлюють власні стандарти сертифікації (чи ліцензування, у деяких випадках)[14]. Крім того, усі ЕМТ мають відповідати мінімальним вимогам, встановленим Національною адміністрацією безпеки дорожнього руху[15]. Відповідно до рекомендацій Комітету з безпеки дорожнього руху Президента Ліндона Джонсона щодо формування національної агенції по екстрених медичних техніках для розробки та стандартизації вимог до їх навчання у 1970 було створено Національний реєстр екстрених медичних техніків (НРЕМТ)[16]. Це приватна організація[17], яка пропонує сертифікаційні іспити, засновані на освітніх настановах Національної адміністрації безпеки дорожнього руху[18][19] На даний момент іспити з НРЕМТ використовуються 46 штатами як єдина основа для сертифікації за одним або кількома рівнями сертифікації EMT[20] Екзамен НРЕМТ складається оцінки навичок та огляду пацієнта, а також письмової частини.
Національна адміністрація безпеки дорожнього руху відрізняє наступні рівня осіб без лікарської освіти, що надають екстрену медичну допомогу:
- Екстрений медичний реагувальник
- Екстрений медичний технік
- Екстрений медичний технік розширеного рівня (англ. Advanced Emergency Medical Technician, AEMT)
- Парамедик
У США у екстреній допомозі діє сходинчаста освіта, так, що після певно навчання працівник може перейти з нижчого рівня кваліфакації на вищий[1].
Деякі штати відокремлюють окреме ліцензування в межах штату на рівень вище парамедика — Парамедик розширеної практики (англ. Advanced Practice Paramedic)[21] або Парамедик інтенсивної терапії(англ. Critical Care Paramedic)[22]. Ці парамедики інтенсивної терапії, як правило, виконують транспортування важких пацієнтів, що потребує вмінь, що не входять до сфери звичайного парамедика[23]. Додактово, EMT можуть отримати спеціальну сертифікацію як екстремального ЕМТ[en], екстремального парамедика, тактичного EMT, і авіаційного парамедика.
Україна[ред. | ред. код]
У 2017 році в Україні в ході реформи швидкої (екстреної) медичної допомоги введено нову спеціальність — екстрений медичний технік. За терміном навчання та навичками вона відповідає ЕМТ-В[5][7]. Мінімальними вимогами до екстреного медичного техніка в Україні є:
- повна загальна середня освіта та підготовка за професією «Екстрений медичний технік»;
- наявність сертифіката про проходження навчання за програмою підготовки за професією «Екстрений медичний технік»;
- посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем[24].
Термін навчання ЕМТ складатиме 3-4 тижнів, до яких входитиме навчання в класах і практичне відпрацювання навичок[25][6].
ЕМТ відповідно до покладених обов'язків:
- працює під керівництвом лікаря або парамедика;
- надає допомогу у складі бригади екстерної медичної допомоги;
- допомагає персоналу відділення екстреної медичної допомоги;
- взаємодіє з іншими медичними службами;
- оцінює зовнішнє середовище щодо можливих загроз для нього чи для інших людей;
- бере участь у медичному сортуванні
- оцінює стан пацієнта;
- обстежує пацієнта щодо невідкладних станів;
- проводить реанімаційні заходи;
- надає допомогу при побічних реакціях на лікарські засоби;
- допомагає при транспортуванні пацієнтів і перевозить пацієнтів до закладів охорони здоров'я;
- надає медичний супровід під час масових заходів, спортивних подій, інших заходів;
- керує автомобілем екстреної медичної допомоги, підтримує його у стані готовності, тощо[24]
На проходження тренування та сертифікацію водіїв екстреної медичної допомоги до рівня ЕМТ, фельдшерів ЕМД — до рівня парамедиків Міністерство охорони здоров'я визначило перехідний 5-річний період[4][6].
31 березня 2021 року на базі Бахмутського медичного фахового коледжу[26] відбувся перший в Україні випуск студентів, які пройшли пілотне навчання за фахом «Екстрений медичний технік». 20 водіїв карет швидкої допомоги завершили тримісячне навчання на базі коледжу[27] й надалі, у разі необхідності, зможуть як медичні техніки надавати екстрену медичну допомогу. Навчання та оснащення Центру екстрених медичних технік на базі Бахмутського коледжу усім необхідним – манекенами, витратними матеріалами, меблями, комп’ютерами та обладнанням для дистанційного навчання загальною вартістю 33 300 доларів США (921 878 гривень) – здійснено у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Christopher Page; Keila Vazquez; Majd Sbat; Zeynep Deniz Yalcin (25.04.2013). Analysis of Emergency Medical Systems Across the World (PDF). Вустерський політехнічний інститут[en]. Архів (PDF) оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 24.12.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ а б в Гліб Бітюков. Хто є хто у невідкладній допомозі США. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 24.12.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ Emergency Medical Technicians and Paramedics. Міністерство праці США, Бюро статистики праці[en]. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 10 березня 2008.
- ↑ а б Реформа екстреної медичної допомоги не призведе до звільнення лікарів. Український медичний часопис. 01.02.2017. Архів оригіналу за 23 січня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ а б Реформа екстреної медичної допомоги: як доїхати за 8 хв до хворого на YouTube. 5 канал, 20.04.2017
- ↑ а б в Олександр Данилюк (01.12.2017). Парамедицині в Україні бути. Кого це стосується і як працюватиме?. 112 Україна. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25.12.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ а б Як зміниться медицина в Україні? 5 фактів про перші реформи. Твоє місто. 03.08.2016. Архів оригіналу за 25 грудня 2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ Emergency Medical Technician (EMT) (Speedy Study Guide). Speedy Publishing LLC. 2014. с. 1. ISBN 9781635011951.
- ↑ Handbook for EMS Medical Directors [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.], United States Department of Homeland Security Office of Health Affairs and U.S. Fire Administration[en].
- ↑ Олег Кремінь. Відкриваючи інший світ. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 25.12.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ EMERGENCY MEDICAL SERVICES PRE-HOSPITAL STATEWIDE TREATMENT PROTOCOLS (PDF) (англ.). Massachusetts Department of Public Health. Office of Emergency Medical Services. 1 квітня 2018. с. 168—172.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ The National EMS Scope of Practice Mode (PDF) (англ.). Національна Адміністрація Безпеки Дорожнього Руху США. с. 29—31.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Howard, John M. (October 2000). Special Contributions. Historical background to accidental death and disability: The neglected disease of modern society. Prehospital Emergency Care. 4 (4): 285—289. doi:10.1080/10903120090940958. Процитовано 3 листопада 2014.
- ↑ Гліб Бітюков. Вартість життя. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 24.12.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ National Standard Curriculum. National Highway Transportation Safety Administration. Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 10 березня 2008.
- ↑ The History of the NREMT and EMS in the United States. НРЕМТ. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 24.12.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ Abram, T. Legal Opinion: Certification v. Licensure. National Registry of Emergency Medical Technicians. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
- ↑ About NREMT Examinations. National Registry of Emergency Medical Technicians. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
- ↑ A Brief History of Emergency Medical Services. wvde.state.wv.us. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 2 листопада 2016.
- ↑ State Office Information. National Registry of Emergency Medical Technicians. Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
- ↑ Advanced Practice Paramedic. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 18 вересня 2011.
- ↑ Tennessee Critical Care Paramedic (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2015. Процитовано 18 вересня 2011.
- ↑ Critical Care Emergency Medical Transport Program. Архів оригіналу за 21 June 2008. Процитовано 11 травня 2014.
- ↑ а б Наказ МОЗ від 09.08.2017 р. № 918. www.apteka.ua. 01.11.2017. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 24.12.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ Як українців лікуватимуть по-новому: реформування медичної галузі. Львівський портал. 21.11.2016. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 24.12.2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=(довідка) - ↑ На Донеччині запустили новий напрям профпідготовки з екстреної медицини. UNDP (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
- ↑ Перший в Україні випуск курсу «Екстрений медичний технік» (укр.), процитовано 7 травня 2021
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
