Емма Антонюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емма Олександрівна Антонюк
Народилася 17 липня, 1990
Хотин, Хотинський район, Чернівецька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність журналістка
Відома завдяки Фемінізм, популяризація читання

Емма Олександрівна Антонюк (місто народження - Хотин, Україна) — блогерка, популяризаторка читання, колишня українська журналістка, феміністка, громадська діячка. Співавторка подкасту «Асиметрія» і проєкту "Палає". Авторка YouTube-проєкту «Це ніхто не буде дивитись» та «Під шкірою».

Життєпис[ред. | ред. код]

Кар'єра[ред. | ред. код]

2012 року працювала на чернівецькому телеканалі ТВА[1], потім — журналісткою програми «Вікна-Новини» на телеканалі СТБ, де заснувала рубрику «Книжка від зірки», присвячену відомим українцям та українкам, які діляться своїми враженнями про книжки[2][3][4]. Впродовж 2016–2017 років працювала журналісткою «Центру прав людини Зміна»[5], 2017 року — «Української правди»[6].

З 2020 року — колумністка порталу «Гендер в деталях», де підіймає теми фемінізму та гендерних стереотипів[7][8]. На основі своїх матеріалів із колонок разом із режисеркою Жанною Озірною випустила книжку-комікс «Фемінізм і місто», видавництво — «Видавництво», автор ілюстрацій — Сергій Чудакоров[9][10][11]. Авторки пропонують ознайомитися з популярними випадками та запитаннями, що виникають щодо фемінізму: починаючи від публічних заяв президентів України про українок як туристичний бренд країни й закінчуючи гендерними квотами[12].

З 2020 до 2022 року писала статті у рубриці «Література» для часопису «НВ»[7]. 2021 року Емму Антонюк номінували на премію «Високі стандарти журналістики-2021» у номінації «За швидкий та якісний розвиток у професії»[13][14].

Блогерська діяльність[ред. | ред. код]

Наприкінці 2021 року разом із журналісткою Яною Брензей створила YouTube-проєкт «Палає»[15], на якому співведучі обговорюють культуру, сексизм і фемінізм, шлюб і секс, мову, війну та політику. Одна з рубрик каналу — книжковий клуб «Вовчиці», у межах якого щомісяця авторки каналу обирають одну книжку і разом із читачами проводять її онлайн-обговорення[16][17]. Назва «Вовчиці» — від захоплення Марком Вовчком і картиною Олександра Корєшкова до книжки «Це зробила вона» (видавництво «Видавництво»)[18]. За 2022 рік відео каналу передивилися приблизно 7 млн разів. 2022 року видання «ЛІГА.net» визнало ведучих каналу «Блогерами року»[19].

Інший YouTube-проєкт «Це ніхто не буде дивитись» Емма розпочала на основі «Палає», але згодом виокремила його в окремий канал. Проєкт має формат інтерв’ю з відомими українськими особистостями, авторка відносить свої інтерв'ю до жанру складної розмови й вважає, що інтерв'ю не мають бути дошкою пошани[20][21]. Широко висвітленим у ЗМІ стало її інтерв'ю з народним артистом України Іво Бобулом, яке викликало в ЗМІ низку обговорень на тему сексизму, різниці між поколіннями та недоторканості зірок[22][23][24].

Ініціаторка благодійного проєкту "Різниця Є" зі збору україномовних книжок для бібліотек деокупованих і прифронтових територій України[25].

2023 року у видавництві «Лабораторія» вийде друком книжка Емми Антонюк «До побачення, телебачення! Як провести 15 років у телевізорі і вижити»[26][27].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Прихильниця «закону про мову» і дерусифікації українського громадського простору[28]. Після заяв Маші Єфросиніної та Олі Полякової на захист російської мови в Україні Емма Антонюк записала відеозвернення до Єфросиніної[29].

Ми десятиліттями відчували дефіцит власної мови у власній країні. Сотні років «братська Росія» знищувала українську мову. Їй це не вдалося, бо багатьом поколінням до нас питання мови було на часі. Вони її зберегли коштом власної свободи, а іноді і життя.

Є прихильницею введення уроків сексуальної освіти в українські школи: на її думку, це покращить розуміння дітьми свого тіла та безпеки[30].

Постійна колумністка порталу «Гендер в деталях», у своїх колонках пояснює важливість фемінітивів[31], побудови «інституту репутації» в Україні[32] та розуміння особистих кордонів[33], а також критикує гендерні стереотипи[8].

Нагороди[ред. | ред. код]

Рік Премія Категорія Результат Джерело Коментар
2021 «Високі стандарти журналістики-2021» За швидкий та якісний розвиток у професії Номінація [14]
2022 «Натхнення» від «ЛІГА.net» «Блогери року» Нагорода [15] Спільно з Яною Брензей
2022 Talents for Ukraine від KSE Foundation Нагорода [34]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Антонюк, Емма; Озірна, Жанна. Фемінізм і місто. — Видавництво, 2021. — 68 с. — ISBN 978-617-7818-29-7.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У Чернівцях з телеканалу ТВА звільнилася журналістка, яка відмовилась робити «джинсу» про "регіонала". imi.org.ua (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  2. ↑ Псих, мерзотник і соціопат? Яка книга підкорила серце Євгена Клопотенка.
  3. ↑ Емма Антонюк.
  4. ↑ Книжка від зірки: співачка Злата Огнєвіч порадила, що почитати під час війни. 03.05.2022.
  5. ↑ Емма Антонюк | ZMINA. zmina.info (укр.). 11 квітня 2019. Процитовано 11 березня 2023.
  6. ↑ Емма Антонюк | Українська правда _Життя. life.pravda.com.ua. Процитовано 11 березня 2023.
  7. ↑ а б Емма Антонюк — біографія, фото, новини, публікації / NV. nv.ua. Процитовано 11 березня 2023.
  8. ↑ а б Емма, Тележурналістка-новинарка - автор(ка) на Гендер в деталях. Гендер в деталях. Процитовано 11 березня 2023.
  9. ↑ Видавництво «Видавництво» презентує книжку «Фемінізм і місто». chytomo.com (укр.). 11 липня 2021. Процитовано 11 березня 2023.
  10. ↑ Фемінізм і місто | Heinrich Böll Stiftung | Київ – Україна. Heinrich-Böll-Stiftung (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  11. ↑ «Фемінізм і місто»: коли чудове хочеться зробити ще кращим. Повага (укр.). 21 липня 2021. Процитовано 11 березня 2023.
  12. ↑ Filonenko, Borys (7 серпня 2021). Фемінізм і місто, Космічний поштар і Батьківщина. Борис Філоненко рекомендує комікси. Заборона (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  13. ↑ Премія «Високі стандарти журналістики-2021» оголосила довгі списки. chytomo.com (укр.). 11 вересня 2021. Процитовано 11 березня 2023.
  14. ↑ а б "Детектор медіа" - у трьох номінаціях лонг-листа премії "Високі стандарти журналістики-2021". ГО «Детектор медіа» (ru-RU) . 10 вересня 2021. Процитовано 11 березня 2023.
  15. ↑ а б «Палає»: Журналістки СТБ Яна Брензей та Емма Антонюк запустили спільний YouTube-проєкт. detector.media (укр.). 8 грудня 2021. Процитовано 11 березня 2023.
  16. ↑ Іще 9 каналів на Youtube про мову, культуру й літературу. chytomo.com (укр.). 11 листопада 2022. Процитовано 11 березня 2023.
  17. ↑ Читаємо з Вовчицями: книжка «Про жінок і сіль» у книжковому клубі Емми Антонюк і Яни Брензей. laboratoria.pro (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  18. ↑ Ковалишин, Анастасія (7 жовтня 2022). Книжкові обговорення на YouTube: «Ми можемо говорити про літературу на відео, і це буде цікаво». Тиктор медіа (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  19. ↑ Натхнення 2022. Projects (амер.). Процитовано 11 березня 2023.
  20. ↑ Цареградська, Єлизавета. Емма Антонюк: "Незабаром питання великої кількості критики постане перед усіма людьми дуже серйозно".
  21. ↑ Від телебачення до YouTube-інтерв’юерів: як змінюються майданчики для подачі актуальної інформації. Провсе (укр.). 9 березня 2023. Процитовано 11 березня 2023.
  22. ↑ Скандал з Іво Бобулом через інтерв'ю та жінок. У чому суть. BBC News Україна (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  23. ↑ Сексизм Іво Бобула чи хайп Емми Антонюк: все про скандал артиста і ведучої. 24 Канал (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  24. ↑ Іво Бобул і Емма Антонюк: чому безумовна пошана до старших поколінь і знецінення молодших – це соціальний рудимент. Новини України - #Букви. 3 березня 2023. Процитовано 11 березня 2023.
  25. ↑ Громадське радіо | Слухайте. думайте. Громадське радіо (укр.). Процитовано 16 вересня 2023.
  26. ↑ Видавничі плани Лабораторії: 23 книжки, які вийдуть українською у 2023. laboratoria.pro (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  27. ↑ Кадакова, Катерина (28 грудня 2022). У видавництві «Лабораторія» вийде дебютна книжка Емми Антонюк – Divoche.Media (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  28. ↑ Obozrevatel (13 липня 2022). Вам не бридко, Машо? Журналістка поставила на місце Єфросініну через українську мову. Відео. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  29. ↑ Котубей, Олеся (12 липня 2022). Розмови російською на кухні з півмільйонною авдиторією: Єфросініна, Полякова, мовний скандал.
  30. ↑ Цнота, контрацепція, оргазм. Дівчата про те, що б хотіли дізнатися із секс-освіти в школі. Wonderzine. 17 вересня 2021. Процитовано 11 березня 2023.
  31. ↑ Чому феміністки «калічать» мову фемінітивами?. Гендер в деталях. Процитовано 11 березня 2023.
  32. ↑ Якби Вайнштайн був українцем, або Дитсадок репутації. Гендер в деталях. Процитовано 11 березня 2023.
  33. ↑ Флірт, прибульці і майбутнє планети Земля. Гендер в деталях. Процитовано 11 березня 2023.
  34. ↑ Переможці. KSE Charitable Foundation (укр.). 18 січня 2023. Процитовано 12 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Емма_Антонюк&oldid=42157784