Еміліо Корреа (боксер, 1953)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміліо Корреа
Загальна інформація
Повне ім'я Еміліо Корреа Вайльянт
Громадянство Куба Куба
Народився 21 березня 1953(1953-03-21)
Сантьяго-де-Куба
Помер 11 березня 2024(2024-03-11) (70 років)
Боа-Віста, Бразилія
Вагова категорія напівсередня
Зріст 6'0" (183 см)
Спортивні медалі
Бокс
Олімпійські ігри
Золото 1972 Мюнхен до 67 кг
Чемпіонат світу
Золото 1974 Гавана до 67 кг
Панамериканські ігри
Золото 1971 Калі до 67 кг
Бронза 1975 Мехіко до 67 кг

Емі́ліо Корре́а Вайлья́нт (ісп. Emilio Correa Vaillant; 21 березня 1953(19530321)11 березня 2024) — кубинський боксер напівсередньої ваги. Олімпійський чемпіон, чемпіон світу з боксу, чемпіон і бронзовий призер Панамериканських ігор.

Батько срібного олімпійського призера з боксу Еміліо Корреа молодшого.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 березня 1953 року в місті Сантьяго-де-Куба (Куба).

Двічі, у 1972 та 1976 роках, брав участь у літніх Олімпійських іграх. На Олімпійських іграх 1972 року у Мюнхені став олімпійським чемпіоном, перемігши у фіналі угорця Яноша Кайді. На Олімпійських іграх 1976 року у Монреалі (Канада) поступився у 3-у раунді венесуельцю Педро Гамарро.

У 1974 році, на першому чемпіонаті світу з боксу в Гавані виборов золоту медаль, перемігши у фінальному двобої американця Клінтона Джексона.

Олімпійські результати[ред. | ред. код]

1972 Мюнхен[ред. | ред. код]

1976 Монреаль[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]