Енгельс (авіабаза)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Енгельс.
Енгельс-2
рос. Энгельс-2
ІАТА: немає  • ICAO: XWSG
Загальні дані
51°28′52″ пн. ш. 46°12′38″ сх. д. / 51.48111° пн. ш. 46.21056° сх. д. / 51.48111; 46.21056Координати: 51°28′52″ пн. ш. 46°12′38″ сх. д. / 51.48111° пн. ш. 46.21056° сх. д. / 51.48111; 46.21056
Тип військово-повітряна база
Оператор  Збройні сили РФ
Розташування
Росія Росія, Саратовська область
Висота над р. м. 39 м / 127 фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
04Л/22П 11483 3500 армобетон
04П/22Л 11483 3500 армобетон
Енгельс (авіабаза). Карта розташування: Росія
Енгельс (авіабаза)
Розташування Енгельс-2
Мапа
CMNS: Енгельс у Вікісховищі
Панорама авіабази

Енгельс (рос. Энгельс) — авіабаза Повітряно-космічних сил Росії поблизу міста Енгельс Саратовської області Росії. Офіційна назва аеродрому — «Енгельс-2» (рос. Энгельс-2).[1] Це основна база бомбардувальників і єдине в РФ місце базування стратегічних бомбардувальників Ту-160.

На авіабазі дислокуються 121-й гвардійський Севастопольський та 184-й важкі бомбардувальні авіаційні полки, які мають на озброєнні стратегічні бомбардувальники Ту-160 та Ту-95МС відповідно[2]. Обидва авіаполки входили до складу 22-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної Донбаської Червонопрапорної дивізії[ru]. У 2009 році дивізія переформована в 6950-ту Гвардійську авіаційну базу (1 розряду).[3].

В 2015 22-га ВБАД була відновлена.[4]

Із початком російського вторгнення в Україну авіабаза Енгельс стала одним із російських аеродромів, що використовується для нанесення ракетних ударів по території України.[5]

Історія[ред. | ред. код]

Енгельс-1[ред. | ред. код]

Бетонні плити із символами Дальньої авіації

У 1930 році за 1,5 км від міста Енгельса на пустирі почалося будівництво військової школи льотчиків. Близько 10 тисяч людей працювали на будівництві. 16 лютого 1932 року піднявся з аеродрому у повітря перший літак У-2 конструкції Миколи Полікарпова.[6]

Навчання курсантів Енгельської військової авіаційної школи проходило на літаках типу У-2, Р-5[ru] та УСБ. До початку Німецько-радянської війни школа випустила кілька тисяч льотчиків. Багато хто з них воював в Іспанії, брали участь у боях на річці Халхин-Голі, а також у радянсько-фінській війні 1939—1940. За участь у бойових діях семи її випускникам було присуджено звання Героя Радянського Союзу.

На початку Німецько-радянської війни на озброєнні школи перебували літаки По-2, СБ, Пе-2 та інші. У воєнні роки Енгельська авіашкола відправила на фронт 14 авіаполків. Серед них були три жіночі авіаполки, які сформувала майор Марина Раскова. 190 випускників школи отримали звання Героя Радянського Союзу.

Після закінчення війни Енгельська військова школа льотчиків була перейменована на училище, яке продовжувало готувати кадри для ВПС Радянського союзу.

До 1951 року польоти відбувалися на поршневих літаках, а пізніше — на реактивних бомбардувальниках Іл-28.

Енгельс-2[ред. | ред. код]

На початку 1950-х років почалося будівництво нового аеродрому «Енгельс-2» з бетонною злітно-посадковою смугою довжиною понад 3 км та шириною 100 м, у зв'язку з чим до вересня 1954 року училище з Енгельса було перенесене до міста Тамбов. 15 грудня 1954 року була створена авіаційна частина — 201-та важка бомбардувальна авіаційна дивізія (201-та ВБАД). До її складу увійшли 1096-й та 1230-й важкі бомбардувальні авіаційні полки (тбап від рос. тяжёлый бомбардировочный авиационный полк). Комплектування частин з'єднання особовим складом було здійснено за рахунок фахівців частин Далекої авіації, випускників військових училищ і академій. Нова бетонна злітно-посадкова смуга була введена в експлуатацію у 1955 році.

Перший бомбардувальник М-4 конструкції Мясіщєва прибув в Енгельс 28 лютого 1955 року. У травні 1957 року отримано перші модернізовані бомбардувальники 3М.

У 1957 році 10 бомбардувальників М-4 разом з екіпажами та обслуговуючим персоналом були перебазовані на аеродром Українка і склали основу 79-го ВБАП у складі 73-ї ВБАД.

Поступово бомбардувальники М-4 та 3М були переобладнані на літаки-заправники. Дозаправка у повітрі значно збільшувала дальність польоту бомбардувальників, що розширює можливості завдання ударів по об'єктах ймовірного противника. На початку 1970-х років 1230-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (1230тбап) був перейменований на 1230-й авіаційний полк літаків-заправників (1230апсз).

12 квітня 1961 року з аеродрому Енгельс вилетів гелікоптер Мі-4, завданням екіпажу якого було знайти і підібрати першого космонавта Юрія Гагаріна.

У 1985 році проведено реконструкцію злітно-посадкової смуги аеродрому.

Бомбардувальники 3М стояли на озброєнні Далекої авіації до 1985 року, після чого були знищені відповідно до Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь між СРСР і США. Переобладнані в заправники 3МС-2 та 3МН-2 перебували на озброєнні значно довше — до кінця 1993 року, після чого їх замінили на новіші Іл-78.

Після розпаду Радянського Союзу 201-ша ВБАД була перетворена на 22-ю гвардійську Червонопрапорну Донбаську важку бомбардувальну авіаційну дивізію.

На початок 1992 року Далека авіація Росії не мала у своєму складі жодного Ту-160 — усі 19 збудованих ракетоносців базувалися на українській авіабазі Прилуки. У Казані на Казанському авіаційному заводі імені Горбунова в цей момент перебували в процесі будівництва 13 літаків. У лютому-травні 1992 року три були передані до складу 1096тбап, ще два — у 1993 році, а ще один — на початку 1994 року. На цьому передача літаків зупинилася через відсутність фінансування. У 1995-му було вирішено 4 літаки розібрати як таких, що мають низький ступінь готовності, а решта три — доробити, але довгий час плани з добудови не реалізовувалися. Із авіабази Прилуки почали переводитися пілоти, технічні фахівці, які раніше обслуговували Ту-160.

1994 року з Білорусі (аеродром Барановичі) до Енгельса було переведено 203-й гвардійський Орловський авіаційний полк. 2000 року авіаполк перебазувався в Рязань, на аеродром Дягілєво. Після цього полк перейшов у підпорядкування 37-ї повітряної армії ВГК (СН) та отримав назву 203-й окремий гвардійський авіаційний Орловський полк (літаків-заправників).

Строй ракетоносців Ту-95МС на авіабазі, 2005

У 1995 році на аеродромі базувалися літаки 3МД (121тбап), літаки-заправники 3МС-2 (1230апсз), ескадрилья Ту-160, що налічувала 6 літаків (1096-й ГвВБАП). Однак у тому року 1096-й полк було розформовано. Його наступником став 121-й ГвВБАП, який отримав усі літаки Ту-160.

Починаючи з 1993 року Росія вела з Україною переговори щодо купівлі стратегічних бомбардувальників, які стали тягарем для економіки України і не вписувалися в оборонну воєнну доктрину України. Такої домовленості було досягнуто лише 1999 року. 20 жовтня 1999 року для приймання 8 літаків Ту-160 і 3 Ту-95 до Прилуки прибула група фахівців 37-ї повітряної армії (37ВА) на чолі із заступником командувача Дальньої авіації генерал-майором Петром Казазаєвим. Інші 11 літаків Ту-160 були знищені українською стороною.

До 1 вересня 2000 року було сформовано 184-й ВБАП (з моменту створення входить до складу 22-ї ВБАД). Цей полк став наступником того 184-го ГвВБАП, який після розвалу СРСР залишився в Україні в Прилуках, оскільки прапор та регалії полку від України не передавалися (незважаючи на те, що український авіаполк уже був розформований), і тому отримав бойовий прапор указом президента Росії 17 жовтня 2005 року. Авіаполк оснащений стратегічними ракетоносцями Ту-95МС.

Станом на 1 грудня 2010 року до складу 6950 авіаційної бази входили:

  • управління авіабази (військова частина 06987, авіабаза Енгельс)
  • авіаційна група (4 авіаційні ескадрильї) (авіабаза Енгельс) — 16 літаків Ту-160, 18 літаків Ту-95МС
  • авіаційна група (3 авіаційні ескадрильї) (Калузька область, авіабаза Шайківка)
  • авіаційна комендатура (Новгородська область, авіабаза Сольці)

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Ту-160 «Василий Решетников»

На 2021 рік авіабаза Енгельс — єдина, де базуються стратегічні бомбардувальники Ту-160. Шість літаків було збудовано Росією після розпаду Радянського Союзу, ще вісім було перегнано своїм ходом у листопаді 1999 — січні 2000 року з української бази в Прилуках в рамках погашення боргу України за газ. Ще два бомбардувальники були побудовані та передані ВПС у 2000 та 2008 роках; вони отримали назви «Александр Молодчий»[7] та «Виталий Копылов».

На 2021 рік загальна кількість стратегічних ракетоносців Ту-160, які стоять на озброєнні в Далекій авіації, становить 16 одиниць.[8] Обговорюється питання щодо продовження будівництва літаків.[9][10]

Кількість стратегічних бомбардувальників Ту-95 складає приблизно 20 одиниць.[11]

На авіабазі підтримується постійна бойова готовність. 17 серпня 2007 року, після заяви Володимира Путіна[12], стало відомо, що стратегічні бомбардувальники нестимуть постійне бойове чергування у віддалених районах. Однак 27 серпня 2007 року командувач 37-ї повітряної армії Павло Андросов[ru] заявив, що літаки Дальньої авіації несуть чергування без ядерної зброї на борту.[13] Крім цього, генерал-майор Андросов повідомив, що маршрути патрулювання не змінилися з 1960—1980-х років — патрулюються північна та північно-західна частини Атлантичного океану, узбережжя Канади, Аляски та Алеутських островів, а також інші стратегічні напрямки.[14]

Регулярно з'являється інформація про випадки супроводження винищувачами НАТО російських бомбардувальників над акваторіями Північного Льодовитого та Атлантичного океанів, а також поблизу узбережжя Аляски. 2007 року винищувачі протиповітряної оборони іноземних держав понад 70 разів вилітали на перехоплення російських бомбардувальників.[15][16]

Ракетоносець Ту-95МС

За підсумками 2007 року авіабазу відвідало понад 200 представників іноземних ЗМІ та понад 1500 представників російських ЗМІ.[17]

2008 року планові польоти з авіабази Енгельс продовжилися.[18]

29 квітня 2008 року на Казанському авіаційному виробничому промисловому об'єднанні імені С. П. Горбунова відбулася церемонія передачі нового літака на озброєння Військово-повітряних сил Росії.[19][20] Новий літак отримав ім'я «Виталий Копылов» (на честь колишнього директора КАВО Віталія Копилова[ru]) та включений до складу 121-го гвардійського тбапу. У 2008 році планувалася модернізація трьох стройових Ту-160.[21]

10 вересня 2008 року два бомбардувальники Ту-160 здійснили переліт з місця базування на аеродром Лібертадор у Венесуелі, використовуючи як аеродром підскоку аеродром Оленегорськ у Мурманській області.[22] На частині шляху територією Росії бомбардувальники-ракетоносці супроводжувалися (з метою прикриття) винищувачами Су-27 Санкт-Петербурзького об'єднання ВПС і ППО, під час польоту над Норвезьким морем російські бомбардувальники супроводжували два винищувачі F-16 ВПС Норвегії, поблизу Ісландії — два винищувачі F-15 ВПС США.[23] Політ від місця проміжної посадки в Оленегорську до Венесуели зайняв 13 годин.[23] На борту літаків не було ядерної зброї,[24] але були учбові ракети, які відпрацювали бойове застосування.[25]

Це перший в історії Росії випадок використання літаками Далекої авіації аеродрому, розташованого на території іноземної держави.[26] У Венесуелі літаки здійснили навчально-тренувальні польоти над нейтральними водами в акваторіях Атлантичного океану та Карибського моря.[26] Обидва бомбардувальники повернулися на авіабазу Енгельс 19 вересня 2008 року.

Командир 6950 авіаційної бази із червня 2011 по травень 2012 — полковник Костюнін Дмитро Леонідович; з травня 2012 — генерал-майор Попов Володимир Олександрович.[27][28]

У 2012 році розпочалася реконструкція аеродрому.[29] Були реконструйовані такі об'єкти 1-го пускового комплексу:

  • нова злітно-посадкова смуга (3500 м довжина х 60 м ширина);
  • мережа сполучних руліжних доріжок;
  • водно-дренажна мережа;
  • очисні споруди зливових стоків;
  • встановлення засобів навігації та управління рухом.

Станом на вересень 2015 року побудовано штучну злітно-посадкову смугу № 2 (розмірами 3500×60 м, бетон), мережу з'єднувальних руліжних доріжок, кабельні переходи, радіотехнічне та світлосигнальне обладнання, периметрову огорожу (загальною довжиною 21 км), виконаний монтаж технічних засобів охорони периметра та систем відеоспостереження. Роботи 2 та 3 етапів реконструкції планувалося закінчити у грудні 2015 року.

Із листопада 2015 року екіпажі авіабази беруть участь у інтервенції Росії в Сирію.[30]

У лютому 2016 року нову злітно-почадкову смугу 04П/22Л введено в експлуатацію.[31]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Докладніше: Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни

Із початком російського вторгнення в Україну авіабаза Енегльс стала одним із російських аеродромів, що використовується для нанесення ракетних ударів по території України[5].

У березні 2022 року, після початку російського вторгнення в Україну, ГУР МО України опублікувала список льотного складу стратегічної авіації Росії, який планувалося перемістити на територію Білорусі для нанесення ракетно-бомбових ударів по українських містах[32].

13 березня 2022 року російські війська атакували Яворівський військовий полігон із літаків стратегічної авіації, що для нанесення ракетного удару були підняті із авіабази Енгельс-2.[33] Внаслідок атаки загинуло 35 осіб.

8 жовтня 2022 року, перед масованим ракетним обстрілом України 10 жовтня 2022, із авіабази Енгельс здійснено перебазування семи стратегічних бомбардувальників Ту-160 на аеродром «Оленья» та споряджено їх крилатими ракетами Х-101.[34]

5 грудня 2022 року на авіабазі пролунали вибухи, в результаті якого зазнали ушкодження два стратегічних бомбардувальника Ту-95МС[35]. На оприлюднених наступного дня супутникових знімках було видно один Ту-95МС під яким була розлита пожежна піна. Тобто, в бойових умовах було втрачено (пошкоджено або знищено) перший літак цього типу[36]. За повідомленням Головного управління розвідки МО України, авіабаза «Енгельс» була атакована за допомогою безпілотників Ту-141 «Стриж»[37], які були начинені вибухівкою[38].

Вночі 26 грудня 2022 року на авіабазі пролунали два вибухи[39]. За словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, це було наслідком російської збройної агресії[40]. Російське МО заявило про загибель трьох та поранення чотирьох осіб[41][42]. 29 грудня 2022 року на аеродромі повторно пролунали вибухи, спрацювала ППО[43].

Літаки[ред. | ред. код]

Станом на 2007 рік на авіабазі розташовувалися:

  • 14 Ту-160 (121-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк)
  • 20 Ту-95 (184-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк)
  • Невідома кількість Ту-22М-3 (6950 авіаційна база)
  • 1 Іл-62

Продовжуючи традиції, започатковані у радянській авіації наприкінці 20-х — початку 30-х років XX століття, деяким літакам присвоюються власні імена. Ту-160 називають на честь Героїв Радянського Союзу та людей, безпосередньо пов'язаних з Далекою авіацією, Ту-95МС — на честь міст.[44][45]

Ту-160[ред. | ред. код]

Іменні Ту-160
Б/н Назва На честь кого названо Прим.
01 «Михаил Громов» Громов Михайло Михайлович розбився у 2003 році
02 «Василий Решетников» Решетников Василь Васильович
03 «Павел Таран» Таран Павло Андрійович
04 «Иван Ярыгин» Яригін Іван Сергійович
05 «Александр Голованов» Голованов Олександр Євгенович
06 «Илья Муромец» Ілля Муромець
07 «Александр Молодчий» Молодчий Олександр Гнатович
08 «Виталий Копылов» Копилов Віталій Єгорович[ru] прийнятий 29 квітня 2008 року
10 «Николай Кузнецов» Кузнєцов Микола Дмитрович[ru] названий 9 серпня 2008 року[46]
11 «Василий Сенько» Сенько Василь Васильович
12 «Александр Новиков» Новиков Олександр Олександрович
14 «Игорь Сикорский» Сікорський Ігор Іванович названий у серпні 2012 року[47]
15 «Владимир Судец» Судець Володимир Олександрович
16 «Алексей Плохов» Плохов Олексій Олександрович[ru]
17 «Валерий Чкалов» Чкалов Валерій Павлович
18 «Андрей Туполев» Туполєв Андрій Миколайович [48][49]
19 «Валентин Близнюк» Близнюк Валентин Іванович[ru]

Ту-95МС[ред. | ред. код]

Іменні Ту-95
Б/н Назва Місто, на честь якого названо Прим.
10 «Саратов» Саратов
11 «Воркута» Воркута
12 «Москва» Москва
15 «Калуга» Калуга
16 «Великий Новгород» Великий Новгород
19 «Красноярск» Красноярськ названий 22 серпня 2010 року
20 «Дубна» Дубна названий 5 липня 2008 року[50][51]
21 «Самара» Самара названий 9 серпня 2008 року.[46] Аварія на аеродромі Дягілєво.

Списаний у 2013 році[52]

28 «Севастополь» Севастополь

Музей Дальньої авіації[ред. | ред. код]

Ан-2, на якому тренувалися перші радянські космонавти
Літак-заправник 3МС-2
Експонати часів Другої світової війни

На авіабазі Енгельс розташований Музей Далекої авіації. Музей просто неба був відкритий 6 вересня 2000 року. Щорічно його відвідують понад 5000 людей.

В експозиції музею є:

Аварії та катастрофи[ред. | ред. код]

22 серпня 1955 року сталася катастрофа бомбардувальника М-4. Відразу після зльоту на висоті 25-40 метрів літак упав на крило і вибухнув, зіткнувшись із землею. Загинули усі 8 членів екіпажу.[53]

26 червня 1956 року відразу після відриву від злітно-посадкової смуги упав на землю бомбардувальник М-4. Загинув екіпаж у складі 6 осіб.[53]

13 травня 1975 року зазнав аварії стратегічний бомбардувальник 3М. На висоті 5000 метрів почалося задимлення літака, після чого стався вибух. Загинули 6 осіб.[53]

8 серпня 1984 року розбився ще один 3М. У режимі набору висоти спалахнув двигун, літак втратив стійкість і зіткнувся із землею. Загинули п'ятеро осіб.[53]

16 травня 1992 року при перельоті до Семипалатинська на висоті 8 100 метрів за 220 км на схід від Саратова над населеним пунктом Октябрський зіткнулися два літаки 3МС-2. 11 осіб загинуло. Загалом екіпаж 2-х літаків складав 14 осіб. Один із заправників розвалився у повітрі, ніхто з членів екіпажу не врятувався. Четверо льотчиків іншого борту катапультувалися. Троє, осіб вижили, у четвертого капітана Олександра Мостового, не спрацювало відділення від крісла. Ці літаки напередодні, 9 травня, брали участь у параді в Москві, де виконали маневр «зміна ведучого та веденого». Саме під час цього маневру 16 травня 1992 року і сталося зіткнення.

18 вересня 2003 року об 11:04 за московським часом стратегічний бомбардувальник Ту-160 «Михаил Громов» з бортовим номером «01» розбився в Совєтському районі Саратовської області, за сорок кілометрів від аеродрому. Літак здійснював плановий обліт після заміни одного із чотирьох двигунів. Катастрофа сталася через пожежу на борту Ту-160 — спалахнув один із двигунів під правим крилом. На борту літака перебували четверо членів екіпажу, які загинули.[54]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сборник четырёхбуквенных указателей (индексов) местоположения аэродромов, полигонов, посадочных и вертолётных площадок для использования государственной и экспериментальной авиацией [Архівовано 2011-06-27 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Какая дальняя авиация нужна стране. nvo.ng.ru (рос.). 26 січня 2023. Архів оригіналу за 26 січня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
  3. ↑ 6950 АВБ (рос.)
  4. ↑ СМИ узнали о создании на Дальнем Востоке дивизии тяжелых бомбардировщиков. lenta.ru (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 28 вересня 2023.
  5. ↑ а б Ядерна палка Кремля: по яких цілях в Україні ворог може застосувати тактичну ядерну зброю. defence-ua.com. Defense Express. 7 жовтня 2022. Процитовано 3 листопада 2022.
  6. ↑ История 6950 АВБ (рос.). Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 7 січня 2012.
  7. ↑ Бомбардировщик Ту-160. Раздел «Поступление в войска» (рос.)
  8. ↑ Avia.ru В бой идут модернизированные старики (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 3 травня 2008.
  9. ↑ Россия, возможно, возобновит производство бомбардировщиков [Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ КАПО восстановит производство бомбардировщиков Ту-160 (рос.)
  11. ↑ Ядерные силы России. Состояние и тенденции (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2007. Процитовано 26 серпня 2007.
  12. ↑ Россия возобновляет боевое дежурство стратегической авиации (рос.)
  13. ↑ Павел Андросов: дальняя авиация несёт дежурство без ядерного оружия (рос.)
  14. ↑ Маршруты патрулирования самолётами стратегической авиации ВВС РФ неизменны с середины 80-х годов (рос.). Архів оригіналу за 9 грудня 2007. Процитовано 5 грудня 2007.
  15. ↑ Самолёты НАТО сопровождали российские Ту-160 во время патрулирования (рос.)
  16. ↑ В этом году истребители ПВО иностранных государств 70 раз вылетали на перехват российских бомбардировщиков — генерал Андросов (рос.)
  17. ↑ Иностранным журналистам показали авиабазу в Энгельсе (рос.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 23 грудня 2007.
  18. ↑ Самолёты Дальней авиации возобновили плановые полёты[недоступне посилання] (рос.)
  19. ↑ «Ореанда-Новости» — Разное / Модернизированный Ту-160 передали в состав ВВС России (рос.)
  20. ↑ Казанское авиационное объединение передало на вооружение ВВС России новый стратегический бомбардировщик Ту-160[недоступне посилання] (рос.)
  21. ↑ Казанские авиастроители передадут ВВС России ещё несколько бомбардировщиков[недоступне посилання] (рос.)
  22. ↑ Ту-160 несли на борту учебные ракеты (рос.)
  23. ↑ а б Российские Ту-160 вернутся из Венесуэлы, возможно, позже 15 сентября[недоступне посилання] (рос.)
  24. ↑ Россия: Ту-160 прилетели в Венесуэлу без ядерного оружия (рос.)
  25. ↑ На борту прилетевших в Венесуэлу ракетоносцев имеются учебные ракеты[недоступне посилання] (рос.)
  26. ↑ а б Российские стратегические бомбардировщики приземлились в Венесуэле (рос.)
  27. ↑ Кадровые изменения в Вооружённых Силах (рос.)
  28. ↑ Назначен новый командир Энгельсской авиабазы дальней авиации ВВС России: Министерство обороны Российской Федерации (рос.)
  29. ↑ Аэродром в Энгельсе станет флагманом стратегической авиации России. (рос.)
  30. ↑ Массированные авиационные удары крылатыми ракетами и авиабомбами по объектам ИГИЛ нанесли самолеты Дальней авиации ВКС России: Министерство обороны Российской Федерации [Архівовано 2015-11-20 у Wayback Machine.] (рос.)
  31. ↑ Аэродрому Энгельс передана в эксплуатацию новая взлетно-посадочная полоса (рос.). Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
  32. ↑ Список льотного складу стратегічної авіації ПКС росії, який планується до переміщення на аеродроми РБ, для здійснення ракетно-бомбових ударів по українських містах. gur.gov.ua. Головне управління розвідки Міністерства оборони України. 9 березня 2022. Процитовано 3 листопада 2022.
  33. ↑ Як Росія застосовує стратегічну авіацію і крилаті ракети проти України. bbc.com. BBC News Україна. 14 березня 2022. Процитовано 3 листопада 2022.
  34. ↑ У ГУР пояснили, з якою метою Росія завдала масованого удару по Україні. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 10 жовтня 2022. Процитовано 3 листопада 2022.
  35. ↑ У Росії на аеродромі «Енгельс» упав безпілотник, на іншому загорівся бензовоз — ЗМІ. Суспільне.
  36. ↑ РФ вперше у бойових умовах втратила Ту-95 — супутникові знімки авіабази «Енгельс». Defense Express. 6 грудня 2022.
  37. ↑ Ту-141 «Стриж»: історія успіху безпілотника, який атакує авіабази в рф (фото, відео). Chas.News. 9 лютого 2023.
  38. ↑ Чим атакували аеродроми «Дягілєво» та «Енгельс» у 2022 році. Пояснення ГУР. Українські новини. 4 вересня 2023.
  39. ↑ На російській авіабазі в Енгельсі сталися вибухи. Мілітарний. 26 грудня 2022.
  40. ↑ Ігнат про вибухи в Енгельсі: Це наслідки російської агресії. Укрінформ. 26 грудня 2022.
  41. ↑ Вибухи на аеродромі в Енгельсі: міноборони рф підтвердило загибель трьох військових. Укрінформ. 26 грудня 2022.
  42. ↑ Вибухи на аеродромі «Енгельс» 26 грудня: у розвідці розкрили деталі наслідків. РБК-Україна (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  43. ↑ У російському Енгельсі спрацювала ППО: що відомо. РБК-Україна (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  44. ↑ Авиация и космонавтика. Вчера, сегодня, завтра. Научно-популярный журнал ВВС. Специальный выпуск 2004 г. Дальняя авиация России (рос.)
  45. ↑ Стратегическое ядерное вооружение России (рос.)
  46. ↑ а б Новая веха в истории самарского авиастроения (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2008.
  47. ↑ Ту-160 присвоили имя американского авиаконструктора Сикорского. Известия (рос.). 13 листопада 2012.
  48. ↑ Передача Ту-160 на службу ВВС России. официальный сайт ОАО «Туполев» (рос.). 19 грудня 2014. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  49. ↑ Модернизированный Ту-160 получил имя «Андрей Туполев». «Военный Паритет» (рос.). 21 грудня 2014.
  50. ↑ Стратегический ракетоносец Ту-95МС российских ВВС получил имя «Дубна» (рос.)
  51. ↑ Стратегический ракетоносец Ту-95МС ВВС РФ получил имя «Дубна» (рос.)
  52. ↑ Сгоревший стратегический бомбардировщик часто появлялся у границ воздушного пространства Норвегии. Barentsobserver (рос.). Процитовано 8 грудня 2022.
  53. ↑ а б в г Крупнейшие катастрофы стратегических бомбардировщиков дальней авиации СССР (рос.)
  54. ↑ Катастрофа Ту-160 (рос.)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Енгельс (авіабаза)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енгельс_(авіабаза)&oldid=41821176