Еритрейська сивіла сидить на троні і перегортає сторінку книги, тоді як один із путто намагається запалити світильника, а інший протирає очі. Вона багато одягнена, у неї дивна зачіска, яка додає до відчуття «сонної» композиції чи трансу[1]. Очі одного із мармурових хлопчиків зліва над її троном виглядають переляканими, що може натякати на її пророцтво про прихід Спасителя[1].
У Британському музеї зберігається етюд Мікеланджело до цієї фрески — загальна схема розміщення фігури збереглася, але складки одягу на фресці є простішими[2].
(…) Тримаючи книгу на відстані, вона хоче перегорнути сторінку і, поклавши ногу на ногу, зосередилася, поважно обдумуючи, що саме написати, поки хлопчик, що стоїть ззаду, запалить їй світильник, роздмухуючи вогонь. Ця сивіла надзвичайно гарна обличчям, зачіскою, красою одягу; також прекрасні, як інші частини фігури, її голі аж до пліч руки.[3]
«Еритрейська сивіла» розміщена біля фрески «Жертва Ноя»
Ascanio Condivi; Alice Sedgewick. The Life of Michelangelo (1553). — Pennsylvania State University Press, 1999. — 154 с. — ISBN 0-271-01853-4.(англ.)
Pina Ragionieri, Gary M. Radke. Michelangelo Public and Private: Drawings for the Sistine Chapel and Other Treasures from the Casa Buonarroti. — Seattle Art Museum, 2009. — 117 с.(англ.)