Естер Оувеганд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Естер Оувеганд
нід. Esther Ouwehand
Народилася 10 червня 1976(1976-06-10)[1] (47 років)
Катвейк, Південна Голландія, Нідерланди[1]
Країна  Нідерланди[2]
Місце проживання Лейден[3]
Діяльність політична діячка
Alma mater Амстердамський вільний університет
Посада член палати представників Нідерландів[d][1], член палати представників Нідерландів[d][1] і член палати представників Нідерландів[d][1]
Партія Партія захисту тварин[3][4]
Сайт partijvoordedieren.nl/personen/esther-ouwehand

Естер Оувеганд (нід. Esther Ouwehand; 10 червня 1976, Катвейк) — нідерландський політик, та лідер Партії захисту тварин (нід. Partij voor de Dieren, PvdD).

Біографія[ред. | ред. код]

Естер пішла до середньої школи в Катвейку, де закінчила vwo (голландська доуніверситетська освіта). Після доуніверситетської освіти вона закінчила курс «Політика, комунікація та організація» (нід. beleid, communicatie en organisatie) у Амстердамському вільному університеті.[5] Спочатку вона не думала про політичну кар'єру. В неї була багатообіцяюча кар'єра в маркетингу, молодшого менеджеру з маркетингу молодіжних журналів у Sanoma. Вона виконує додаткові функції як член комітету молодіжного центру «De Schuit» і фонду «Factor Welzijn» у Катвейку. Оувеганд і її чоловік поїхали жити в Лейден, потім в Гаагу.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У жовтні 2002 року вона приєдналася до Партії захисту тварин, а в 2004 році стала її координатором. Вона відповідала за керівництво партійним штабом.

На парламентських виборах в Нідерландах 2006 року Естер була другою у виборчому списку партії та брала активну участь у виборчій кампанії.[6] Вона відіграла важливу роль у формуванні передвиборчої програми. 30 листопада 2006 року вона склала присягу як член парламенту від Партії тварин.

Спочатку Естер Оувеганд не була включена до списку кандидатів на виборах до Палати представників 2010 року. Але на партійному з'їзді 25 квітня 2010 року її все ж включили до списку, що призвело до переобрання. За включення до списку проголосували 184 депутати, проти – 140 присутніх. Під час декретної відпустки Маріанни Тіме у 2012 році Оувеганд була керівником партійної фракції.

На виборах до Палати представників 2012 року Естер Оувеганд також була на другому місці в списку кандидатів, що означало її переобрання.

З 17 листопада 2015 року по 17 жовтня 2016 року Оувеганд замінила на посаді члена Палати представників Френка Вассенберга під час його відпустки через хворобу.[7]

Голова фракції[ред. | ред. код]

З 11 жовтня 2018 по 31 січня 2019 Оувеганд була головою фракції через декретної відпустку Маріанни Тіме. 29 вересня 2019 було оголошено, що Оувеганд тимчасово візьме на себе керівництво фракцією партії після відходу Тіме в жовтні.[8] Після цього вона була обрана партією лідером списку на виборах до Другої палати парламенту в 2021 році.[9] Після тих виборів вона очолювала фракцію з шести членів.

11 жовтня 2022 року тимчасово склала повноваження депутата та керівника групи у фракції з перевантаженням.[10] Вона повернулася до Палати представників 2 лютого 2023 року.

В 2023 році після падіння четвертого уряду Марка Рютте, вона стала кандидатом у лідери партії на тимчасових виборах до Палати представників у листопаді того ж року. Проте у вересні партійне керівництво не висунуло її кандидатом на посаду лідера, ані на будь-яке інше місце в списку кандидатів, через (за даними партійного керівництва), кілька можливих порушень доброчесності.[11][12] Пізніше з'ясувалося, що Оувеганд вже раніше була у конфліктах з керівництвом. Вона критикувала керівництво, оскільки вони, на її думку, не зробили достатньо для "необхідної демократизації партії". 13 вересня 2023 року керівництво все ж вирішило висунути Оувеганд кандидатом у лідери, а самому піти у відставку. 24 вересня Оувеганд тимчасово залишила посаду кандидата в лідери партії та лідера партії, доки не буде більше ясності щодо звітів проти неї за порушення доброчесності. 6 жовтня 2023 року нове обране керівництво партії вказало, що дійшло висновку, що Естер Оувеганд не вчинила жодних порушень доброчесності. Тоді Оувеганд оголосила, що вона знову продовжить бути лідером партії.[13][14]

Виборча історія[ред. | ред. код]

Вибори Партія Позиція Голоси Результат
Вибори в Палату представників 2006 року PvdD 2 (список) 4370 Обрана
Вибори до Європарламенту 2009 PvdD 14 (список) 2,135 Не обрана
Вибори в Палату представників 2010 PvdD 2 (список ) 12 713 Обрана
Вибори в Палату представників 2012 PvdD 2 (список ) 11 573 Обрана
Муніципальні вибори 2014 року в Лейдені PvdD 13 129 Не обрана
Вибори до Європарламенту 2014 PvdD 12 (список) 3,292 Не обрана
Вибори до провінційної ради 2015 року в Південній Голландії PvdD 19 Не обрана
Вибори в Палату представників 2017 PvdD 2 (список) 18 936 Обрана
Муніципальні вибори 2018 року в Лейдені PvdD 10 357 Не обрана
Вибори до провінційної ради 2019 у Південній Голландії PvdD 20 3,013 Не обрана
Вибори до Європарламенту 2019 PvdD 20 (список ) 11,215 Не обрана
Вибори в Палату представників 2021 PvdD 1 (список) 282,525 Обрана

Особисте життя[ред. | ред. код]

Оувеханд виховувалась як протестантка.[15] Пізніше вона стала агностиком[16][17] і веганом. Голландський інтернет-журнал Lords of Metal взяв інтерв’ю з Естер, у якому вона розповіла про свою глибоку пристрасть до хард-року та хеві-метал, зокрема стоунер-металу.[18]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Parlement.com
  2. ↑ https://www.kiesraad.nl/binaries/kiesraad/documenten/proces-verbalen/2023/10/23/definitief-vastgestelde-kandidatenlijsten-tk-2023/Kandidatenlijsten_TK2023.zip
  3. ↑ а б https://www.kiesraad.nl/binaries/kiesraad/documenten/rapporten/2017/2/definitieve-kandidatenlijsten-tk-2017/definitieve-kandidatenlijsten-tk2017-kieskring-s-gravenhage/osv3-9_Definitieve+kandidatenlijsten_TK2017_sGravenhage.pdf
  4. ↑ 1. Esther Ouwehand — PvdD.
  5. ↑ https://web.archive.org/web/20181226234016/https://www.tweedekamer.nl/kamerleden_en_commissies/alle_kamerleden/ouwehand-e-pvdd/biografie Tweedekamer.nl
  6. ↑ Podcast: Voor Esther Ouwehand draait politiek niet om de mens, maar om de hele aarde. De Correspondent (нід.).
  7. ↑ PvdD-Kamerlid Ouwehand na ziekte weer terug in Kamer. NOS (нід.). 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 21 червня 2018.
  8. ↑ Marianne Thieme stopt als leider PvdD, vertrekt uit Tweede Kamer. NOS (нід.). 29 вересня 2019. Архів оригіналу за 4 лютого 2023.
  9. ↑ Verkiezingsuitslag Tweede Kamer. Kiesraad. 17 березня 2021. Архів оригіналу за 8 червня 2023.
  10. ↑ Ouwehand (PvdD) wegens overbelasting tijdelijk uit Kamer, NOS.nl, 11 oktober 2022. Gearchiveerd op 5 februari 2023.
  11. ↑ Esther Ouwehand geen lijsttrekker Partij voor de Dieren vanwege mogelijke integriteitsschendingen, De Telegraaf, 9 september 2023
  12. ↑ Partij voor de Dieren verwikkeld in harde machtsstrijd: partijbestuur probeert Ouwehand te lozen, de Volkskrant, 9 september 2023
  13. ↑ Geen integriteitsschending Ouwehand, zegt bestuur Partij voor de Dieren. nos.nl (нід.). 6 жовтня 2023. Процитовано 6 жовтня 2023.
  14. ↑ Bestuur Partij voor de Dieren: geen integriteitsschendingen Ouwehand | Nieuws. Partij voor de Dieren (nl-NL) . Процитовано 6 жовтня 2023.
  15. ↑ Alles over Esther Ouwehand, voorvrouw van de Partij voor de Dieren, DeMediaGids.nl, 10 november 2020. Gearchiveerd op 3 februari 2023.
  16. ↑ 'Met pleistertjes komen we er niet' de Volkskrant, 5 augustus 2011; geraadpleegd op 19 maart 2018. Gearchiveerd op 27 december 2018.
  17. ↑ https://www.tweedekamer.nl/kamerleden_en_commissies/alle_kamerleden/ouwehand-e-pvdd-0. Gearchiveerd op 6 februari 2023.
  18. ↑ Beroemde Headbangers: Esther Ouwehand (нід.). Lords of Metal - Ramon. Процитовано 10 жовтня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Естер_Оувеганд&oldid=41060988