Жан-П'єр Адамс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адамс.
Ф
Жан-П'єр Адамс
Жан-П'єр Адамс
Жан-П'єр Адамс
Жан-П'єр Адамс у футболці «Ніцци» (1976)
Особисті дані
Повне ім'я Жан-П'єр Адамс
Народження 10 березня 1948(1948-03-10)[3][2]
  Дакар, Сенегал
Смерть 6 вересня 2021(2021-09-06)[1][2] (73 роки)
  Нім[4][2]
Поховання Кессарг
Зріст 178 см[5]
Громадянство Франція Франція
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби


1966—1967 		Франція «Сепуа»
Франція «Бельгард»
Франція «Монтражи»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967—1970 Франція «Ентенте БФН» (CFA)
1970—1973 Франція «Нім» 84 (8)
1973—1977 Франція «Ніцца» 126 (15)
1977—1979 Франція «Парі Сен-Жермен» 41 (1)
1979—1980 Франція «Мюлуз» 11 (1)
1980—1981 Франція «Шалон» 23 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1972—1976 Франція Франція 22 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Жан-П'єр Адамс (фр. Jean-Pierre Adams; 10 березня 1948, Дакар, Французька Західна Африка — 6 вересня 2021, Нім, Франція) — французький футболіст сенегальського походження, центральний захисник.

З березня 1982 року перебував в комі після невдалої операції[7][8].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився та виріс у Дакарі (де проживав до 10 років). Після цього разом зі своєю бабусею, яка була відданою католичкою, покинув рідний Сенегал для паломництва до Монтаржі, в департаменті Луаре. По приїзду до Франції бабуся записала свого онука до католицької школи Сен-Луї де Монтаржі[9]. Незабаром після прибуття до країни Жана-П'єра усиновила французька пара[10].

Під час навчання працював на місцевому виробництві гуми, паралельно з роботою почав грати у футбол у декількох місцевих клубах з регіону Луаре[11][12].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав 1967 року на позиції нападника в клубі «Ентенте БФН», з яким двічі ставав срібним призером аматорського чемпіонату Франції[13]. У 1970 році підписав контракт з «Нім», продовжуючи виступати в Дивізіоні 1 протягом наступних дев'яти сезонів, також захищав кольори «Ніцци» та «Парі Сен-Жермена»[11].

У сезоні 1971/72 років чотири голи Адамса у 38-ми матчах допомогли «Німу» продемонструвати найкращий в історії результат, посісти друге місце[14], а також виграти Кубок Альп[15]. Окрім цього, допоміг «Ніцці» продемонструвати найкращий результат за попередні 9 років, у сезоні 1973/74 років клуб посів 5-те місце[14].

Після цього провів один сезон за «Мюлуз» у Дивізіоні 2, а в 1981 році завершив професіональну кар'єру й продовжив виступати на аматорському рівні за «Шалон»[11].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

15 червня 1972 року Адамс дебютував за національну збірну Франції в неофіційному товариському матчі проти Арікен XI, організованого Конфедерацією африканського футболу[11]. Свій перший офіційний матч зіграв 13 жовтня, в рамках кваліфікації чемпіонату світу 1974 року допоміг французам з рахунком 1:0 перемогти збірну СРСР[16].

Востаннє футболку національної команди одягав 1 вересня 1976 року в товариському матчі проти Данії[11]. У період з 1972 по 1976 роки провів двадцять два матчі за національну збірну Франції, де їх зв'язка з Маріусом Трезором отримала прізвисько «чорна гвардія» (фр. La garde noire)[17][5].

Особисте життя та травма[ред. | ред. код]

Адамс та його обраниця Бернадетт одружились у квітні 1969 року, мали двох синів Лорана (народився 1969 року) та Фредеріка (1976). Після травми розриву зв'язок госпіталізований для операції 17 березня 1982 року до лікарні Едуард Еріот у Ліоні. Після помилки анестезіолога почав страждати від бронхоспазму, через який мозок зазнав кисневого голодування й Жан-П'єр впав у кому[18][19].

У середині 1990-их років, коли суд розглянув справу, анестезіолог та стажер отримали одномісячні умовні терміни та штрафи у розмірі 815 доларів[20]. Дружина продовжувала обслуговувати його потреби, відмовляючись розглядати питання евтаназії[21]. Станом на 2021-ий рік, виповнилося 39 років з моменту потрапляння Адамса в кому.

У його честь названі стадіони в муніципалітетах Коркійруа (з 1987 року), Катійон-сюр-Самбр (з 1997 року), Даммарі-ле-Лі, зал гандбольного клубу «Тонвіль Мозель».

Досягнення[ред. | ред. код]

«Ентенте БФН»
  • Франція Аматорський чемпіонат Франції
    • Срібний призер (2): 1967/68, 1968/69[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Jean-Pierre Adams est mort
  2. ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
  3. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  4. ↑ https://www.lequipe.fr/Football/Actualites/Jean-pierre-adams-est-mort/1283340
  5. ↑ а б Jean-Pierre Adams, le roc noir, dans le coma depuis 33 ans [Jean-Pierre Adams, the black rock, in a coma 33 years later]. Ouest-France (French) . 6 січня 2016. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 16 березня 2016.
  6. ↑ Jean-Pierre Adams, le roc noir, dans le coma depuis 33 ans — Уест-Франс, 2016.
  7. ↑ Bairner, Robin (27 лютого 2014). The footballer trapped in 'The House of the Beautiful Sleeping Athlete'. The Guardian. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
  8. ↑ 'Tragic yet heartwarming': How Jean-Pierre Adams touched a nerve. CNN. 17 березня 2016. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
  9. ↑ Quand ces ECRIVAINS sont nos anciens... (French) . École Saint-Louis. Архів оригіналу за 2 February 2014. Процитовано 26 січня 2014.
  10. ↑ Greck, Clément (17 березня 2018). Jean-Pierre Adams: Bernadette, sa femme rencontrée à Montargis, veille sur lui sept jours sur sept. La République du Centre (French) . Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  11. ↑ а б в г д Goubin, Thomas (17 березня 2012). Jean-Pierre Adams, 30 ans dans le coma (French) . So Foot. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 26 січня 2014.
  12. ↑ Palomar, Roberto (15 березня 2016). Jean Pierre Adams, la mitad de su vida en coma [Jean Pierre Adams, half his life in a coma]. Marca (Spanish) . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
  13. ↑ а б RCP Fontainebleau Football (French) . Stat Football Club France. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  14. ↑ а б Jean-Pierre Adams (French) . Skyrock. 22 лютого 2015. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  15. ↑ Veronese, Andrea. Cup of the Alps 1972. RSSSF. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
  16. ↑ Colombari, Bruno (18 травня 2012). 1972, une année dans le siècle (French) . Chroniques Bleues. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  17. ↑ Avec Marius Trésor, ils étaient "la garde noire" des Bleus. Le Parisien (French) . 17 березня 2007. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
  18. ↑ Bernadette Adams: l'ange gardien de Jean-Pierre Adams. Midi Libre (French) . 26 березня 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 26 січня 2014.
  19. ↑ L'Eurélienne Bernadette Adams vit au chevet de son mari footballeur, dans le coma depuis 30 ans. L'Écho Républicain (French) . 20 квітня 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  20. ↑ Piers, Edward (4 січня 2016). Jean-Pierre Adams: The 33-year coma that can't stop love. CNN. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 7 січня 2016.
  21. ↑ Eli Dokosi, Michael (1 жовтня 2019). The sad story of Jean-Pierre Adams, the French soccer star who has been in coma for 37 years after botched surgery. Face2Face Africa. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан-П%27єр_Адамс&oldid=37118838