Железняков Петро Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Железняков Петро Пилипович
Народження 7 листопада 1918(1918-11-07)
Семей, Російська СФРР
Смерть 25 вересня 1951(1951-09-25) (32 роки)
Вовчанськ
Поховання Вовчанськ
Країна  СРСР
Звання  Майор авіації
Формування 299-й штурмовий авіаційний полк
108-й гвардійський штурмовий авіаційний полк
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Червоної Зірки

Петро Пилипович Железняков (7 листопада 1918 — 25 вересня 1951) — учасник Німецько-радянської війни, льотчик-штурмовик, Герой Радянського Союзу (1945), командир ескадрильї, гвардії майор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Петро Пилипович Железняков народився в 1918 році в Семипалатинську.

У 1939 році закінчив фінансово-економічний технікум, незабаром був призваний до лав Червоної армії. Потім навчався в 1-й Чкаловській (Оренбурзькій) школі льотчиків, яку закінчив у липні 1941 року. Далі проходив службу в якості льотчика-інструктора у 19-й школі льотчиків. Лише в серпні 1942 року відбув на фронт.

З серпня 1942 року — на фронтах Німецько-радянської війни.

У 299-му штурмовому авіаційному полку (в подальшому — в 108-му гвардійському штурмовому авіаційному полку) пройшов всі щаблі від льотчика до командира ескадрильї.

Гвардії-майор Петро Пилипович Железняков виконав 341 бойовий виліт з вельми малими втратами. Тільки у вересні 1943 року ескадрилья під командуванням Железнякова знищила 12 літаків, 7 батарей, 2 залізничні ешелони, 235 бойових машин, 27 танків, і до 550 ворожих солдатів і офіцерів. Особисто Петром Пилиповичем знищено за час війни 16 літаків, 87 автомашин, 47 залізничних вагонів, 8 паровозів, 16 танків, 5 батарей зенітної артилерії, 3 склади з пальним і боєприпасами, 300 солдатів.

На одній з дільниць боїв група з 8 літаків «Іл-2», ведена Железняковим, раптово штурмувала ворожий аеродром. Незважаючи на сильну протидію зенітної артилерії, група зробила декілька заходів, знижуючись до межі, підпалила 8 літаків, підірвала склад з пальним, придушила вогонь трьох батарей.

Железняков своїм особистим прикладом вчив підлеглих йому льотчиків воювати, служив для них зразком мужності, відваги і героїзму.

27 липня 1945 року указом Президії Верховної Ради СРСР командир ескадрильї 108-го Гвардійського штурмового авіаційного полку 6-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 2-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії Петро Железняков удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Золота Зірка № 8681.

Після війни продовжив службу у Військово-Повітряних силах СРСР. У 1945 році закінчив Вищу авіаційну школу офіцерського складу. Трагічно загинув при виконанні службових обов'язків 25 вересня 1951 року в авіаційній катастрофі в Вовчанську Харківської області .

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Музей в Семипалатинському фінансово-економічному технікумі, в якому Петро Железняков навчався.
  • Меморіальна дошка на будинку Семипалатинського фінансово-економічного технікуму.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Железняков Петро Пилипович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • ВВС Росії: Хто є хто [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.] .
  • Пам'ятна сторінка на сайті Семипалатинського фінансово-економічного технікуму.