Загребська жупанія (1201—1924)
| Загребська жупанія | |||
|---|---|---|---|
|
Zagrebačka županija | |||
| |||
 | |||
| Жупанія: Округ | |||
| Адм. центр | Загреб | ||
| Країна | Хорватія | ||
| Котарів | 15 | ||
| Населення | |||
| - повне | 594 052 (1910) | ||
| Етнікон | хорвати | ||
| Площа | |||
| - повна | 7210 км² | ||
| Часовий пояс | UTC+1 | ||
| Дата заснування | 1201 | ||
| Дата ліквідації | 1924 | ||
| - раніше відомий як | Загребська жупа | ||
| |||
| |||
.svg)
Загребська жупанія (хорв. Zagrebačka županija, угор. Zágráb vármegye; лат. Comitatus Zagrabiensis) — назва історичної жупанії з центром у Загребі в хорватсько-угорському королівстві, Хорватському королівстві та Королівстві Хорватія і Славонія.
Історія[ред. | ред. код]
Загребська жупанія, як і інші жупанії, розвинулася з ранньосередньовічної жупи, яка за правління Арпадовичів (1102—1011) переросла у королівську жупанію. Після Золотої булли Андраша II (1222) королівські жупанії перетворилися на автономні органи шляхетського самоврядування. У той проміжок часу Загребська жупанія простягалася між річками Крапина та Лоня, або до річки Купа. Протягом ХІІІ сторіччя процес структурування управління жупаній завершився, а потім територія Загребської жупанії побільшала за рахунок сусідніх менших жупаній (в XIV ст. в неї влилася Горська жупанія). Жупанія простиралася від Загір'я до Крижевців, Сисака, Карловаця та через Горський Котар аж до моря. У добу османської навали Загребська жупанія мала спільну управу з Крижевецькою. Як самостійна одиниця поновилася 1756 року у зв'язку з кінцем воєн з Османською імперією, а 17 липня 1759 року було офіційно затверджено цю назву (Comitatus Zagrabiensis): того дня імператриця і королева Марія Терезія подарували їй герб і печатку.[1] Наприкінці XVIII століття територія Загребської жупанії розширилася на північну частину Северинської жупанії, яка існувала з 1777 по 1786 рік із центром у Карловаці. В часи реформ Йосифа II Загребську жупанію разом із рештою жупаній майбутнього хорватсько-славонського королівства (за винятком Вировитицької та Сремської) було включено до Загребського округу (хорв. Zagrebačko okružje), який існував у 1785—1790 рр.
1845 року жупанію відновлено, а після хорватсько-угорської угоди вона опинилася у складі новоствореного хорватсько-славонського королівства. У той час вона межувала з австрійськими Штирією і Крайною, австрійсько-угорською Боснією і Герцеговиною та хорватсько-славонськими Вараждинською, Б'єловарсько-Крижевецькою, Пожезькою і Модруш-Рієцькою жупаніями. Так тривало до 1918, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною. Опинившись у Королівстві СХС, вона разом із Вараждинською жупанією (без Меджимур'я) у 1922 році увійшла до складу новоствореної Загребської області.[2]
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Жупанія у першій половині ХІХ ст. поділялася на шість котарів (районів): Загребський, Светоіванський, Посавський, Покупський, Прекупський та Горський. На початку ХХ ст. жупанію було поділено на такі котари:
| Котари | |
|---|---|
| Котар | Центр |
| Велика Гориця | Велика Гориця |
| Дуго Село | Дуго Село |
| Двор | Двор |
| Глина | Глина |
| Загреб | Загреб |
| Карловаць | Карловаць |
| Костайниця | Костайниця |
| Петриня | Петриня |
| Писаровина | Писаровина |
| Самобор | Самобор |
| Стубиця | Доня Стубиця |
| Светий Іван-Зелина | Светий Іван-Зелина |
| Сисак | Сисак |
| Топусько | Топусько |
| Яська | Ястребарсько |
| Центр жупанії | |
| Загреб | |
| Муніципальні міста | |
| Карловаць | |
| Петриня | |
| Сисак | |
Населення[ред. | ред. код]
1910 року жупанія налічувала 594 052 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:[3]
- хорватська: 445.870 (75,1 %)
- сербська: 122.558 (20,6 %)
- німецька: 6.016 (1,0 %)
- угорська: 6.068 (1,0 %)
- словацька: 235 (0,0 %)
- румунська: 30 (0,0 %)
- руська: 61 (0,0 %)
- Інші чи невідомі: 13.214 (2,2 %)
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:[4]
- римокатолики: 456.423 (76,8 %)
- православні серби: 122 861 (20,7 %)
- грекокатолики: 7.458 (1,3 %)
- юдеї: 5680 (1,0 %)
- лютерани: 785 (0,1 %)
- кальвіністи: 742 (0,1 %)
- унітаріани: 4 (0,0 %)
- інше чи невідомі: 99 (0,0 %)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Офіційний сайт Загребської жупанії. Архів оригіналу за 30 серпня 2015. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ Medjimurje.hr — Kamo je, onda, zapravo pripadalo Međimurje? [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012.
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- ARHINET — Zagrebačka županija [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] (хор.)
