Земляцтва в Києві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Земляцтва в Києві -

Перелік земляцтв[ред. | ред. код]

Персональний склад представників земляцтв областей та регіонів України в Раді земляцтв областей та регіонів України
Назва земляцтва Представник земляцтва Посада в земляцтві
1. Вінницьке земляцтво у місті Києві
2. Товариство «Вінничани у Києві» Касьян Євген Володимирович Керівник Секретаріату
3. Міжнародне громадське об'єднання «Волинське братство» Соколова Світлана Петрівна Виконавчий директор
4. Міжнародна громадська організація «Земляцтво Придніпров'я» Сахань Іван Якович голова організації
5. Міжнародна громадська організація «Земляцтво житомирян» Бачинський Анатолій Михайлович Перший віце-президент
6. Громадське об'єднання «Товариство закарпатців у Києві» Бідзіля Микола Іванович Почесний президент
7. Міжнародна громадська організація «Земляцтво Запоріжжя» Федорченко Володимир Кирилович Голова правління
8. Громадська організація «Земляцтво івано-франківців» у м. Києві Гдичинський Богдан Петрович Голова
9. Київське міжнародне земляцтво Нідзієв Олександр Іванович Президент
10. Громадська організація «Львівське товариство» Дерев'янчук Геннадій Юхимович Виконавчий директор
11. Громадська організація «Земляцтво Кіровоградщина» Степаненко Микола Микитович Голова
12. Міжнародна громадська організація «Одеське земляцтво» Флора Віталій Федорович Директор виконавчої дирекції
13. Міжнародна громадська організація «Полтавське земляцтво» Бурмака Марина Петрівна Генеральний директор
14. Міжнародне громадське об'єднання «Рівненське земляцтво» Ващук Святослав Михайлович Виконавчий директор
15. Громадська організація «Сумське земляцтво в м. Києві» Безкровна Катерина Яківна Заступник голови
16. Громадська організація «Тернопільське земляцтво в м. Києві» Гап'юк Михайло Михайлович Виконавчий директор
17. Міжнародна громадська організація «Слобожанщина» Паровишніков Ігор Петрович Голова правління
18. Міжнародна громадська організація «Харківське земляцтво» Рева Світлана Леонідівна Голова правління
19. Міжнародна громадська організація «Земляцтво Херсонщини» Снігач Андрій Андрійович Член Ради земляцтва
20. Хмельницьке земляцтво «Хмельниччина» Каплун Михайло Степанович Голова
21. Громадська організація Черкаського земляцтва «Шевченків край»
  1. Панченко Павло Григорович
  2. Пономаренко Борис Йосипович
  3. Шилюк Петро Степанович
Голова Земляцтва

Перший заступник Голови

Почесний Голова

22. Громадська організація Земляцтво буковинців в м. Києві «Буковина» - Буковинське земляцтво Цибух Валерій Іванович Голова Ради земляцтва
23. Товариство «Чернігівське земляцтво» в м. Києві Ткаченко Віктор Вікторович Голова Ради
24. Дніпровське земляцтво у м. Києві Фархадов Фархад Габілович Ініціатор проєкту

Історія[ред. | ред. код]

Національні земляцтва на українських землях[ред. | ред. код]

Об'єднання в громадські колективи людей за їх громадськими ознаками мало місце ще з XIV століття. За часів входження українських земель до складу Великого князівства Литовського відомо, що у деяких містах України створювалися національні земляцтва. Так, у м. Кам'янець-Подільський існували три об'єднання міщан: українське, литовське та вірменське, які користувалися правом самоуправління.

В XIX столітті у Російській імперії, в тому числі на українських землях, вперше створювалися студентські земляцтва. Це були, зокрема, Полтавське, Херсонське і Київське земляцтва при Московському університеті, Маріупольське земляцтво при Харківському університеті тощо. Стимулом добровільного об'єднання молодих людей у земляцтва була потреба спілкування у рідному середовищі, підтримці української мови, матеріальній допомозі своїм членам.

В Союзі РСР теж існували земляцтва, які формувалися не тільки у молодіжному середовищі, а й в інших прошарках населення. Багато земляцьких утворень українців виникло в часи Союзу РСР і вони в більшості існують досі в регіонах Сибіру (Тюмень, Томськ, Новосибірськ) та Далекого Сходу, у Москві, Санкт-Петербурзі й інших.

Земляцький рух у сучасній Україні[ред. | ред. код]

В процесі демократизації суспільного життя з середини 90-х років минулого століття, поряд з виникненням різнобічних партій, набуває активного поширення земляцький рух у столиці незалежної України.

Проголошуючи позапартійну позицію, земляцтва заявляють про свою відданість рідній землі, бажання об'єднати зусилля киян — вихідців з різних регіонів України в ім'я надання допомоги своїм областям, районам, містам земляцької взаємопідтримки один одному.

Першими в Києві 1994 року об'єдналися вихідці з Житомирщини, які створили громадську організацію «Бджілка» з центром у Інституті бджільництва України. 1995 року громадська організація «Бджілка» була перейменована в громадську організацію «Земляцтво житомирян». 2000 року «Земляцтво житомирян» отримало статус міжнародної громадської організації. «Земляцтво житомирян» на сьогодні одним із найвпливовіших регіональних земляцтв в Києві, його очолює Народний депутат Павло Жебрівський, житомирське земляцтво має представництво у Москві, розвинене Молодіжне відділення.

Починаючи з 1996 року були створені та зареєстровані в органах юстиції столиці земляцькі об'єднання подолян, вінничан, чернігівчан, буковинців. Їх починання були підхоплені земляками Донеччини, Херсонщини, Запоріжжя, Кіровоградщини, Миколаївщини, Хмельниччини, Івано-Франківщини, Буковини, Тернопілля, Львівщини, Харківщини, Черкащини, Луганщини, Дніпропетровщини, Сумщини, Закарпаття, Рівненщини, Полтавщини, Одещини.

Зараз у столиці діють 22 регіональних земляцтв, з яких 12 мають статус «міжнародної громадської організації». Товариства земляків підтримують тісні зв'язки із об'єднаннями земляків, вихідців із своїх регіонів, які проживають у США, Канаді, Росії, Білорусі, Польщі та багатьох інших регіонах зарубіжжя.

Активне утворення земляцьких товариств викликало неоднозначну реакцію. Висловлювалось, навіть серед деяких вчених, думки, що це призведе до самоізоляції областей, не сприятиме єдності держави.

Виходячи з цього, керівництва земляцтв з самого початку їх діяльності напрацьовували спільну лінію громадської діяльності на взаємо підтримку, поширення здобутого досвіду, взаємоповагу, об'єднання зусиль регіонів заради сильної України. З цією метою у 2000 році була створена у м. Києві Рада керівників земляцтв областей України.

У 2009 році Міністерством юстиції України за рішенням більшості членів Ради керівників зареєстровано спілку громадських організацій "Асоціація земляцьких організацій «Рада земляцтв областей та регіонів України».[1]

Значення земляцтв[ред. | ред. код]

Різнопланова, притаманна кожному окремо взятому земляцтву робота сприяє зміцненню державності України, посиленню її міжнародного авторитету, збереженню і збагаченню традицій, історико-культурної спадщини регіонів, налагодженню контактів їх мешканців з вихідцями з відповідних областей, які проживають за її межами, а також задоволенню творчих, професійних, вікових, національно-культурних, духовних та інших суспільних інтересів і традицій своїх членів.

Завдяки тісним зв'язкам зі своєю малою батьківщиною, земляцтва володіють об'єктивною неупередженою інформацією щодо ситуації в областях, районах, містах, селах, узагальнюють пропозиції задля регіонального розвитку і вносять їх на розгляд до центральних органів влади. На цьому підґрунті час від часу відбуваються робочі зустрічі керівників земляцтв областей з керівниками-урядовцями, народними депутатами України.

Важливу консолідуючу роль земляцтв областей України через можливість залучати для участі в роботі товариств увесь соціальний спектр суспільства, здатність до співпраці з іншими організаціями, формування громадської думки, значною мірою використовує і Київська міська влада. Це знаходить своє відображення в Угодах про співробітництво усіх земляцтв з київською міською адміністрацією та Київською міською радою, які укладаються і здійснюються, починаючи з 2001 року. За ініціативи Ради земляцтв у столиці щорічно у травні та вересні проводиться всеукраїнське свято єднання земляцтв областей та регіонів України в м. Києві.

Кожне земляцьке товариство щорічно збирає своїх земляків, звітує про свою роботу. На таких зібраннях завжди присутні представники інших земляцьких об'єднань у столиці, де набувають і діляться своїм досвідом громадської діяльності.

Керівники земляцтв беруть участь у всіх заходах, що проводяться іншими земляцтвами, здійснюються поїздки усіх керівників земляцьких товариств до областей під час їх координаторства, відбувається ознайомлення з досвідом нових перетворень в умовах незалежної України, характером взаємодії земляцтва і органів місцевої влади. Кожне земляцтво сповідує толерантне, шанобливе відношення одне до одного, щиру повагу, доброзичливе відношення земляків між собою.

В урочистій обстановці проходить передача координаторства від одного земляцтва до іншого з врученням Булави як символу повноважень та православного Хреста як символу Божого благословення за участю керівників усіх земляцтв. Асоціація земляцтв областей та регіонів України має свої загальні сувеніри з написом «Завжди разом» та спільну міжземляцьку нагороду Почесний знак Ради земляцтв «За заслуги», який вручається за особистий вагомий внесок у розвиток земляцького руху в Україні.

Спільна діяльність земляцьких об'єднань областей України задля подальшого зміцнення, розвитку держави є унікальним явищем сучасного розвитку земляцького руху країни.

20 вересня 2008 року в Київському Палаці спорту вперше в історії України проведено Свято земляцтв областей України під девізом «Земляки, єднаймо Україну!».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]