Зимьонки (обсерваторія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зимьонки

Країна  Росія
Розташування Зимьонки, Кстовський район, Нижньогородська область
Сайт: rt2t.ru

Зимьонки. Карта розташування: Росія
Зимьонки
Зимьонки
Зимьонки (Росія)
Мапа

CMNS: Зимьонки у Вікісховищі

Радіоастрономічна станція «Зимьонки» — покинута обсерваторія в селі Зимьонки Кстівського району Нижегородської області в Росії. Підпорядкована Науково-дослідному радіофізичному інституту в Нижньому Новгороді.

Історія[ред. | ред. код]

Обсерваторія була заснована в 1947 році.

У 1964 році за допомогою радіотелескопів обсерваторії через космос були прийняті телеграфні повідомлення та зображення з англійської обсерваторії Джодрел Бенк у міжнародному експерименті з космічного радіозв'язку між англійською обсерваторією та станцією Зимьонки через американський супутник[1].

У 1968—1969 роках у Зимьонках на РТ-15 проводилися спостереження за програмою «Галактика» — пошук вузькосмугових радіосигналів від іншопланетних цивілізацій. Досліджувалися 11 зір сонячного типу, розташовані в радіусі 100 світлових років від Сонця, і галактика Андромеди[2].

Обсерваторія досліджувала фізику сонячних спалахів, великомасштабні неоднорідності у сонячній короні та міжпланетному середовищі, проводила радіомоніторинг сонячної активності на базі комплексу малих радіотелескопів, досліджувала іоносферу Землі та динаміку нижньої атмосфери Землі.

До консервації станції у 2000-х роках на її території знаходилося кілька радіотелескопів. Найбільший — РТ-15-1, — за спогадами очевидців, можна було побачити з Волги. До 2010-х років зберігся лише один радіотелескоп — РТ-15-2. Станом на початок 2010-х років всі об'єкти та будинки обсерваторії були покинуті, територія не охоронялася.

2014 року на станції, на базі радіотелескопа РТ-15-2, стартував проєкт з використання радіозв'язку на ультракоротких хвилях, у тому числі за технологією EME з використанням Місяця як відбивача. У рамках проєкту огороджено та взято під охорону майданчик радіотелескопа та будівлі обслуговування, проведено роботи з відновлення інфраструктури та обладнання.

Керівники обсерваторії[ред. | ред. код]

  • Т. С. Підстригач — керівник лабораторії (станції)[3]

Інструменти обсерваторії[ред. | ред. код]

  • Радіотелескоп РТ-15-1 (демонтований близько 2008 року) — повноповоротний
  • Радіотелескоп РТ-15-2 — повноповоротний
  • Стандартна імпульсна іоносферна станція або іоносферна антена для впливу на іоносферу потужним неперервним випромінюванням з ефективною потужністю 15 МВт (вступила в дію навесні 1973 року, на даний момент зруйнована)[1]
  • Серія малих параболічних радіотелескопів (менше 15 метрів у діаметрі, на даний момент зруйновані)
  • Приймальний пункт РНДБ у складі міжнародної мережі РНДБ
  • Радіотелескоп Крауса — нерухоме прецизійне параболічне дзеркало розміром 25 м х 2 м[4] для спостережень в міліметровому діапазоні хвиль (1—4 мм).
  • Середньобазовий радіоінтерферометр «Стара Пустинь (РТ-14) — Зимьонки (РТ-15)»[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ерухимов Л.М., Митяков Н.А., Токарев Ю.В. «Эффект Гетманцева» // Нижегородский музей : журнал. — 2016. — к столетию ННГУ. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  2. Наталия Лескова (28 квітня 2004). Когда инопланетяне попадут в SETI. Независимая газета. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  3. Staff of the Zimenki Radio Astronomy Station
  4. Радиотелескоп Крауса. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 19 жовтня 2010.
  5. Радиоастрономическая обсерватория НИРФИ «Зименки», Нижний Новгород. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 19 жовтня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]