Зухвалий немов кохання (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зухвалий немов кохання
Bold as Love
Жанр наукова фантастика
Автор Гвінет Джоунс
Мова англійська
Опубліковано 2001
Країна  Велика Британія
Видавництво Голланц
Наступний твір «Замок з піску»
ISBN-10: 0-575-07030-7

«Зухвалий немов кохання» (англ. Bold as Love) — науково-фантастичний роман британської письменниці Гвінет Джоунс. Перший з серії з п’яти книг, написаних Гвінет Джоунс, події роману розгортаються у найближчому майбутньому на території Великої Британії. Повна назва роману — «Сміливий як кохання: фентезі недалекого майбутнього». Поєднує в собі елементи наукової фантастики, фантазії та жаху, торкається гендерної, політичної та екологічної проблем. Тематика в основному стосується популярної музики.

У 2002 році книга була номінована на премію Артура Кларка[1]. Також роман потрапляв до шорт-листів премій БНФА 2001 року[2] та Британської премії фентезі ім. Августа Дерлета 2002 року[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Акс Престон, гітарист та змішаної раси з Таунтона, який пережив організовану урядом різанину офіційної партії Зелених (під прикриттям відгуку про поп-культури на зразок «Cool Britannia» в Гайд-Парку), виникає з хаосу, який настав після цього, к ролі справжнього лідера, якого такпотребує Англія. Він та його друзі, також інді-музиканти, вирішують організувати жахливу серію катастроф, включаючи незначну війну з ісламськими екстремістами в Йоркширі та проти президента-хіпі, який виявляється педофілом-убивцею. На задньому плані розпадається вся Європа, на передньому плані — рок-фестивалі, вуличні бої; вибух «Зелених» руйнувань (під керівництвом та модеруванням Престона), які залишають слід згорілих гіпермаркетів, зруйнованих торгових точок швидкого харчування та величезних спалених полів від інтенсивного землеробства. Тріумф Екса Престона полягає в тому, що він переносить свою країну через кризу — хижість, самопожертву, вперту доброзичливість і, звичайно, силу музики — більш-менш неушкодженою. В Англії революція ніколи не переходить у терор.

Назвавши книгу «Фентезі найближчого майбутнього», Джонс спантеличив і розділив критиків. Вочевидь, «історія фентезі та майбутнього» була б доречнішою, оскільки це історія Артура, перероблена під XXI століття. Замість культу слави середньовічної романтики, фактично описана утопія. Як побудувати Добру Державу, опинившись у глобальній економічній кризі та екореволюції? Вирішивши не очолювати уряд, тим не менше Екс запроваджує безкоштовну освіту для соціалізаціїя неграмотних дітей з орд хіпі; з'являється «Волонтерська ініціатива», яка допомагає людям мити підлоги лікарні поряд зі знаменитостями; та геніальна система «торгівлі надлишками» для прогодування нових соціалізованих громадян. Екс розуміє, що його кроки, були б неможливими, якби не привид кривавої анархії з одного боку, а з іншого — гламур та орґастичний випуск великих концертів Crisis Management. «Проте люди зроблять будь-яку справу, без обмежень, якщо вона буде нормальною, а взірці для наслідування говорять, що це круто ...». Якщо він зможе продовжити свою утопічну програму, якимось чином, щехоча б на декілька років, то з цього може щось вийти.

Окрім шаленого темпу та грайливих й водночас зухвалих стилів силою роману (як зауважили багато критиків) є характеристика головних героїв: Екс Престон, Сейдж Пендер та особливо Фіорінда (справжнє ім’я, Френсіс), підліткова «принцеса рок-н-ролу» з огидним минулим. Ці троє, тріада з жанру фентезі, дивовижним чином втілюються в життя, висвітлюючи досить формальний, проте інтелектуальний роман з життєрадісною силою.

Впливи[ред. | ред. код]

Назви всіх розділів «Зухвалий немов кохання» почергово взяті з пісень або творів, пов’язаних з Джимі Гендріксом. Роман названий на честь другого студійного альбому Гендрікса, Axis: Bold as Love.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б 2002 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2009.
  2. 2001 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 2 вересня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]