Калатало
Калата́ло (калатайло, калаталка, калатальце, розм. торохкало, стукало, стукалка, рідко клепа́ло, діал. бо́вкало)[1][2][3][4][5][6] — дерев'яний музичний інструмент родини ідіофонів. Складається з дерев'яної пластини з ручкою і одного чи кількох рухомих елементів, що під час різкого руху видають стук, калатання. Цей інструмент використовувався у народних ансамблях у разі відсутності бубняра або барабанщика[4].
Калатало колись використовувалося нічними сторожами і вартовими для подавання чергових сигналів. У Відні у XVIII — початку XIX ст. існувала так звана «калаталкова пошта», що отримала свою назву від бляшаних калатал, якими поштарі сповіщували про свій прихід[7].
У тваринництві[ред. | ред. код]
Калаталом також називають дерев'яний пристрій схожої конструкції, що прив'язують на шию тваринам замість металевого пастушого дзвоника (тронки)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Калатало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Калаталка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Калатайло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Торохкало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Стукало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Стукалка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ В почтовом музее Австрии [Архівовано 2015-12-22 у Wayback Machine.] // Филателия СССР. — 1975. — № 12. — С. 46—47. — (Рубрика: Глобус: проблемы, информация). [По материалам публикации в «Philatelic Magazine», London, August 1975.]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калатало |
- Дерев'яні музичні інструменти [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]