Канапацький Гасан Амуратович
Гасан Канапацький | |
---|---|
біл. Гасан Амуратавіч Канапацкі | |
Народження |
25 лютого 1879 Мінськ, Білорусь |
Смерть |
11 травня 1953 (74 роки) Бидгощ, Куявсько-Поморське воєводство Польща |
Країна | Республіка Польща |
Рід військ | Артилерія |
Освіта | Полоцький кадетський корпус, Петербурзька артилерійська школа імені вел. кн. Костянтина Павловича |
Роки служби | 1897—1920 |
Член | Білоруська військова комісія |
Звання | полковник |
Війни / битви | Російсько-японська війна і Перша світова війна |
По відставці | редактор часопису «Білоруський радник» (21 листопада 1927 — 2 квітня 1928), очільник батьківського комітету Вільнюської Білоруської гімназії(1941—1943) |
Діти | Macey Konopackid |
Нагороди | |
Канапацький Гасан Амуратович у Вікісховищі |
Гасан (Хасан) Амуратович Канапацький (пол. Hassan Konopacki; 25 лютого 1879, Мінськ - 11 травня 1953, Бидгощ) — білоруський військовий і національний діяч міжвоєнного часу у Вільнюсі, полковник, командир білоруських військових частин в польській армії (1919 -1921).
Біографія[ред. | ред. код]
Походив зі шляхетського роду татарського походження, син колезького асесора Амурата Канапацького. Закінчив Полоцький кадетський корпус, Петербурзьку артилерійську школу імені вел. кн. Костянтина Павловича (1897), брав участь у російсько-японській 1904—1905 і Першій світовій війнах. У 1917 в чині полковника командував 69-ю артилерійською бригадою Західного фронту. Під час війни був отруєний газами, лікувався і служив у Мінську в евакуаційному пункті (травень — жовтень 1917). 10 травня 1918, після розформування 69-ї артилерійської бригади, здав гроші і документи Московському обласному комісару військових справ і повернувся до Мінська.
22 жовтня 1919 увійшов до складу Білоруської військової комісії, був призначений командиром білоруських військових частин. У 1920 переїхав до Вільнюса. Брав активну участь у білоруському русі: був заступником голови Ради старших Білоруського музично-драматичного гуртка і секретарем Білоруських громадянських зборів (БГС), після розколу в БГС 21 вересня 1924 — заступником голови в утвореній Тимчасовій білоруській раді (до квітня 1925), яка співпрацювала з польською владою, протистояла Білоруському посольському клубу. В цей час зблизився з Франциском Олехновичем, Арсенієм Павлюкевичем, Макаром Костевичем (Кравцовим) і був членом товариства. 21 листопада 1927 — 2 квітня 1928 керівник редакції журналу «Білоруський радник» у Вільнюсі.
На з'їзді Західної Білорусії 26 — 28 червня 1926, скликаному Тимчасовою білоруською радою, брав участь як представник товариства «Просвіта». З 1937 працював у бухгалтерії Земського банку. У 1941–1943 був головою батьківського комітету Віленської білоруської гімназії, писав фейлетони в «Білоруський голос».
У другій половині 1944 року Гасан Конопацький був заарештований органами НКВС у Вільнюсі і доставлений до в'язниці в Мінську. Там він провів майже рік. Тоді ж його старшу доньку Тамару заарештували за допомогу бійцям АК. Однак у 1946 році вони були звільнені.
У червні 1946 разом із сім'єю виїхав до Польщі в місто Бидгощ, де і помер.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |