Канонарх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Канонарх (від грец. Κάνονканон + άρχηςначальник, зачинатель) — церковнослужитель, що виголошує перед співом глас і рядки з молитвослов'я, які слідом за проголошенням співає хор.

В давнину через бідність монастирів, що не дозволяла мати богослужбові книги в потрібній кількості примірників, а також з причини малої кількості грамотних між співаками, увійшло у звичай спів священних співів у диктуру. Один з ченців, маючи в руках книгу, вимовляв гучно речитативом фразу за фразою, а інші кліросні співали ці фрази в міру проголошення кожної з них. Цей чернець і називався канонархом.

«Канонархування» утрималося й після винаходу друкарства й існує в монастирях досі.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Канонарх // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 313.
  • Канонарх[недоступне посилання з липня 2019] // Тлумачний словник живої мови Володимира Даля
  • Словник церковних термінів