1922—1923 — голова Мелітопольського міського виконавчого комітету робітничих і сільських депутатів.
У грудні 1922 року голова Мелітопольської міськради Капранов брав участь у VII Всеукраїнському з'їзді Рад. Там його обрали делегатом на I Всесоюзний з'їзд Рад. На з'їзді Капранов голосував за Декларацію і Договір про утворення СРСР[2].
1923 — голова виконавчого комітету Мелітопольської окружної ради
1923—1924 — голова виконавчого комітету Катеринославської окружної ради[1]
1924—1925 — голова виконавчого комітету Павлоградської окружної ради
жовтень 1925—1928 — голова виконавчого комітету Кременчуцької окружної ради[1] (або глава міськради Кременчука[3])
11.10.1933—21.06.1934 — голова виконкому Оренбурзької міськради[4]
На початку німецько-радянської війни Капранов знаходився в місті СтупіноМосковської області. Звідти він був покликаний в армію. Був призначений комісаром госпіталю на 300 ліжок, розгорнутому в Ступіно. Служив у званні підполковника інтенданской служби, на посаді заступника начальника госпіталю з політчастині.
↑ абвгКапранов Микола Євдокимович. Довідник з історії Комуністичної партії і Радянського Союзу 1898 - 1991. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 17 квітня 2014.
↑ Михайлов, Б. Д. Екскурсія в краєзнавчому музеї // {{{Заголовок}}}. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1990. — 5000 прим.