Карасулак

Карасулак
45°31′21″ пн. ш. 28°39′27″ сх. д.
Витік	на північний схід від села Кубей
• координати	45°51′11″ пн. ш. 28°49′10″ сх. д.
Гирло	Криничне
• координати	0°00′00″ пн. ш. 0°00′00″ сх. д.
Похил, м/км	2,3
Басейн	озеро Ялпуг
Країни:	Україна
Регіон	Болградський район
Район	Одеська область
Довжина	21
Площа басейну:	221
Притоки:	невеликі потічки

Карасулак (заст. Карапурт) — річка, яка впадає в озеро Ялпуг (басейн Дунаю), протікає територією Болградського району Одеської області (Україна). У верхній течії має назву Кайнакі.

Географія

Карасулак бере початок на північний схід від села Кубей. Тече на південний захід та південь. На південь від села Кубей перетинає Верхній Траянів. Впадає до озера Ялпуг на південний захід від села Криничного.

Річка протікає через села: Кубей, Каракурт і Криничне.

У долині річки розташовані Жовтневий ентомологічний заказник та Червоноармійський дендропарк.

Довжина річки складає 21 км. Площа водозбору — 221 км², похил  — 2,3‰. Має 4 притоки.

Долина відносно неширока. Річище слабо-звивисте, влітку у багатьох місцях (переважно у верхів'ї) пересихає.

Оцінювання якості води

Норма річного стоку — 1,74 млн. м³. Споруджено кілька ставків. Вода річки має значну мінливість майже всіх компонентів хімічного складу й загальної мінералізації. Серед катіонів у воді річки частіше переважав натрій — його концентрація коливалась від 330,0 (21.03.2007 р.) до 1100,0 (30.08.2006 р.) мг/дм³. Концентрацію Na⁺ нижчу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (≤ 120 мг/дм³) і водойм господарсько-побутового призначення (≤ 200 мг/дм³) не фіксували жодного разу. Отже, уміст натрію у воді Карасулака значно вищий ніж у воді озера Ялпуг й суттєво забруднює її.

Уміст магнію коливався від 158,0 (21.03.2007 р.) до 344,0 (16.02.2009 р.) мг/дм³. Концентрацію магнію нижчу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (≤ 40 мг/дм³) та меншу за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤ 50 мг/дм³) — зафіксовано не було.

Кальцій змінювався від 200,0 (21.03.2007 р.) до 414,0 (16.02.2009 р.) мг/дм³. Усі проби води річки Карасулак перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення за вмістом кальцію.

Вода річки Карасулак забруднена такими компонентами сольового складу як сульфати й хлориди. Крім того, сульфати є переважаючим аніоном. Уміст SO₄^2- у воді річки змінювався від 954,0 (22.04.2013 р.) до 2380,0 (16.02.2009 р.) мг/дм³. При цьому, усі проби води мають значення SO₄^2- вищі за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (100 мг/дм³) та за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (500 мг/дм³). Розрахунок відсоткового вмісту головних іонів у воді озера Катлабуг засвідчує, що переважаючим аніоном є SO₄ (≥ 50 % від суми). Хлориди й гідрокарбонати не переважали в жодній з проб.

За забрудненням сульфатами вода річки Карасулак у 2006-2014 роках належала до 7-ї категорії якості (дуже брудної).

Концентрація хлоридів у воді річки за роки досліджень становила від 413,0 (21.03.2007 р.) до 1203,0 (30.08.2006 р.) мг/дм³. Усі проби води річки мали уміст хлоридів вищий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (300 мг/дм³) та ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (350 мг/дм³). За середньоарифметичним умістом хлоридів вода річки Карасулак у період 2006-2014 років належала до 4-ї категорії якості (слабко забруднена).

Жорсткість води річки Карасулак за період спостережень змінювалась від 23,0 (21.03.2007 р.) до 49,01 (16.02.2009 р.) мг-екв/дм³, при середньоарифметичному значенні 34,35 мг-екв/дм³. Отже, вода річки є дуже жорсткою для тепловодопостачання.

Загальна мінералізація води річки змінювалася від 2361,0 мг/дм³ (21.03.2007 р.) до 5811,1 (30.08.2006 р.). Це свідчить, що мінералізація води у річці Карасулак має значно вищу мінералізацію ніж вода озера Ялпуг, куди вона впадає. Середня загальна мінералізація води за період досліджень перевищує 4000 мг/дм³ й за цим критерієм забруднення вона відноситься до 5 класу 7 категорії якості.

За класифікацією Алекіна вода річки у 2006-2014 роках мала сульфатно-хлоридний натрієво-магнієво-кальцієвий склад і належала до сульфатного класу натрієвої групи другого типу, що відповідає співвідношенню катіонів: НСО₃< Ca²⁺ +Mg²⁺ < HCO₃^- + SO₄^2-.

За еколого-санітарними критеріями вода характеризується наступним чином. За середньоарифметичним значенням вмісту зважених часток (80,36 мг/дм³) вода належала до 6-ї категорії якості (брудна), за значеннями СПАР — до 2 категорії якості (чиста), за умістом фенолів — до 5 категорії якості (помірно забруднена), за умістом міді — до 6, за вмістом цинку — до 3, за умістом заліза — до 4, за умістом марганцю й фторидів — до 5 категорії якості.

За індексом забруднення вода річки Карасулак в період досліджень відносилася до 4 категорії якості (забруднена за трофо-сапробіологічними показниками).

Загальна оцінка води Карасулак за всією множиною показників (за так званою функцією міри R) свідчить, що вода у 2006-2014 рр. відносилася до 5 категорії, тобто посередньої якості.

За більшістю методів іригаційної оцінки (в тому числі державним стандартом України) вода річки Карасулак є непридатною для зрошення й вимагає перед поливом насичення кальцієвими солями, ліквідації соди й розбавлення прісною водою.

Джерела

• Екологічний паспорт Одеської області (2010)
• Лозовіцький П.С. Оцінювання якості води річки Карасулак / П.С. Лозовіцький // Екологічні науки. 2015. №7. С.54-64.
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 240