Карл Кабат
| Карл Кабат | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 жовтня 1933 Schellerd, Джефферсон, Іллінойс, США |
| Помер |
4 серпня 2022 (88 років) Сан-Антоніо, Техас, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | священник |
| Конфесія | католицька церква |
Карл К. Кабат (нар. 10 жовтня 1933 — пом. 4 серпня 2022) — американський священник католицького релігійного ордену Місіонерів Облати Непорочної Марії, найвідоміший своїми ексцентричними, ненасильницькими протестами проти ядерної зброї. Протягом життя він провів за ґратами понад 17 років[1][2][3].
Ранні роки[ред. | ред. код]
Кабат народився 10 жовтня 1933 року на фермі в Шеллері, округ Джефферсон, штат Іллінойс, США. Він став третьою дитиною з п'яти[1][4]. Він кинув Університет Іллінойсу, де навчався на медичному факультеті[5]. Його висвятили у священника у 1959 році через рік після старшого брата Пола, члена того ж ордену. Він служив місіонером спочатку на Філіппінах, а потім у Бразилії[6].
Активізм[ред. | ред. код]
9 вересня 1980 року Кабат і семеро інших (відомих як «Вісімка рал») увійшли в будівлю систем повторного входу General Electric у Кінг-оф-Пруша, штат Пенсільванія, де виготовлялися головні частини для Mark 12A. Вони пошкодили дві автівки, облили кров'ю документи та помолилися за мир. Їх заарештували та спочатку звинуватили у крадіжці зі зломом та інших звинуваченнях[5].
У лютому 1981 року вони постали перед судом присяжних у Норрістауні, штат Пенсільванія. Під час судового розгляду їм відмовили в обґрунтуванні підстав захистом і вони не надали свідчень експертів. Присяжні визнали їх винними в крадіжці зі зломом, змові та хуліганстві та засудили до позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Вони подали апеляцію, і у лютому 1984 року Вищий суд Пенсільванії скасував їхні вироки. У листопаді 1984 року Кабат з іншими чотирма протестувальниками пошкодив огорожу й увірвався до пускової шахти Minuteman II за 30 миль на схід від Канзас-Сіті, штат Міссурі. Їх затримали, коли вони сиділи в колі, співали та трималися за руки. За цей протест Кабат отримав 18 років ув'язнення, з яких відсидів 10 років[3].
Після рішення Верховного суду Пенсільванії восени 1985 року на користь штату Пенсільванія з певних питань, справу «Вісімки рал» повернули до апеляційної колегії Верховного суду. У грудні 1987 року Верховний суд Пенсільванії відхилив апеляцію, але ухвалив рішення про повторне винесення вироку. Однак нове рішення оскаржили у Верховному суді Пенсільванії. У лютому 1989 року Верховний суд Пенсільванії відмовив у розгляді будь-яких подальших питань у справі, а 2 жовтня 1989 року Верховний суд США оголосив, що не розглядатиме апеляцію «Вісімки рал». 10 квітня 1990 року Суд з громадянських питань Пенсільванії в Норрістауні повторно засудив «Вісімку рал», і, оскільки ні прокурор, ні General Electric не дали жодних рекомендацій і не вимагали відшкодування, їх умовно-достроково звільнили на термін до 23 з половиною місяців з урахуванням часу, який вже відбули у в'язниці. Суддя Джеймс Бекінгем розглянув заяви підсудних, адвоката Ремсі Кларка, доктора Роберта Джея Ліфтона та професорів Річарда Фалька та Говарда Зінна, помістивши злочин у контекст загального важкого становища людства, міжнародного права, давньої американської традиції інакомислення та примат індивідуальної свідомості над укоріненою політичною системою[7].
У 2009 році Кабат протестував проти ракетного комплексу Minuteman поблизу Грілі, Колорадо[2][8].
4 липня 2011 року та знову 4 липня 2012 року Кабат увійшов на завод з виробництва компонентів для ядерної бомби, який тоді будувався у Канзас-Сіті. Він назвав це проникнення «85% Pruning Hooks action», посилаючись на той факт, що завод виробляв приблизно 85 % неядерних компонентів для ядерної зброї США.
13 грудня 2013 року Кабата з п'ятьма іншими протестувальниками визнали винними у повторному проникненні на територію заводу в Канзас-Сіті, але вони отримали незвичайний вирок — написати есе, у якому відповідають на запитання, поставлені суддею[9].
Смерть[ред. | ред. код]
Кабат помер у віці 88 років 4 серпня 2022 року в резиденції Мадонни Облати в Сан-Антоніо, штат Техас[4][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Russell, Stefene (December 2010). If I Had a Jackhammer. St. Louis Magazine. Архів оригіналу за 7 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ а б Frosch, Dan (7 вересня 2009). As Battlefields Shift, Old Warrior for Peace Pursues the Same Enemy. New York Times. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 24 лютого 2017.
- ↑ а б в Fox, Thomas C. (5 серпня 2022). Carl Kabat, priest, clown and relentless anti-nuclear weapons protester, dies. National Catholic Reporter. Архів оригіналу за 5 серпня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ а б Murphy, Brian (11 серпня 2022). Rev. Carl Kabat, nuclear arms opponent with Plowshares Eight, dies at 88. Washington Post. Процитовано 25 серпня 2022.
- ↑ а б Shanahan, Ed (17 серпня 2022). Rev. Carl Kabat, Peace Activist and 'Fool for Christ,' Dies at 88. The New York Times. Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Rev. Carl Kabat, OMI Obituary (1933 - 2022) - SAN ANTONIO, TX - Legacy Remembers. www.legacy.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ New American Dream: CARL KABAT — an American Hero we have never heard of — over 17 years in prison for fighting the U.S. Military — headed to Colorado to do it again. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
- ↑ Sadowski, Dennis (12 жовтня 2009). Oblate Father Carl Kabat: 'A fool for Christ'. Catholic News Service. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 25 січня 2014.
- ↑ Megan Fincher. Trial of anti-nuclear activists ends with unusual sentence [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.] National Catholic Reporter. December 30, 2013.
