Карл Міллекер
 | |
| Громадянство | Австрія і Австро-Угорщина |
|---|---|
| Ім'я при народженні | нім. Carl Joseph Millöcker |
| Дата народження | 29 квітня 1842[1][2][…] |
| Місце народження | Відень[4] |
| Дата смерті | 31 грудня 1899[1][2][…] (57 років) |
| Місце смерті | Баден[4] |
| Місце поховання | Віденський центральний цвинтар |
.jpg) | |
| У шлюбі з | Karoline Millöckerd[1] |
| Рід діяльності | диригент, композитор |
| Заклад освіти | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Грає на | флейта |
| Жанр | опера і оперета |
| Досьє в | Швейцарський архів виконавських мистецтвd[5] |
 Карл Міллекер у Вікісховищі | |
Карл Міллекер (нім. Carl Joseph Millöcker, іноді Karl Joseph Millöcker ; 29 квітня 1842, Відень — 31 грудня 1899, Баден поблизу Відня) — австрійський композитор і диригент, автор популярних оперет.
Біографія[ред. | ред. код]
Міллекер навчався у Віденській консерваторії як флейтист. Після закінчення навчання працював диригентом, складав музику, зокрема оперети.
1858 : флейтист у театрі Theaters in der Josefstadt .
1864: за рекомендацією Франца фон Зуппе прийнятий капельмейстером у Граці.
1865: поставлено першу оперету Міллекера, що мала доволі скромний успіх. Декілька наступних оперет також проходять непоміченими.
1871: великий успіх нової оперети Мілекера «Три пари туфель».
1869–1883: диригент у театрі Ан дер Він, Відень, епізодично в інших містах Австрії та Німеччини.
Коли його оперета «Студент-жебрак» заслужила тріумфальний успіх (1882), Міллекер залишив диригентську роботу і повністю присвятив себе опереті. Хоча повторити успіх «Жебрака студента» йому не вдалося, деякі наступні оперети користувалися великою популярністю.
Критики наголошували на винятковому мелодійному багатстві музики Міллекера. Поруч із Йоганном Штраусом і Зуппе він вважається класиком віденської оперети XIX століття.
Міллекер раптово помер у віці 57 років. Похований на Центральному цвинтарі Відня (група 32A № 35). Деякі дослідники називають день його смерті закінченням золотої ери оперети[6] . Міллекера зображено на австрійській поштовій марці 1949 р.
Список оперет[ред. | ред. код]
- Мертвий гість (Der tote Gast, 1865)
- Веселі в'язальниці (Die lustigen Binder, 1865)
- Діана (Diana, 1867)
- Острів жінок (Fraueninsel, 1868)
- Три пари черевик (Drei Paar Schuhe, 1871)
- Пригода у Відні (Abenteuer in Wien, 1873)
- Зачарований замок (Das verwunschene Schloss 1878)
- Графиня Дюбаррі (Grafin Dubarry, 1879); нова редакція ставилася в 1931 році під назвою «Дюбаррі» (Die Dubarry)
- Апаюн, водяний (Apajune, der Wassermann, 1880)
- Дівчина з Бельвіля (Die Jungfrau von Belleville, 1881)
- Студент-жебрак (Der Bettelstudent, 1882)
- Гаспароне (Gasparone, 1884)
- Капелан (Der Feldprediger, 1884)
- Віце-адмірал (Der Vizeadmiral, 1886)
- Сім швабів (Die sieben Schwaben, 1887)
- Бідолашний Йонатан (Der arme Jonathan, 1890)
- Щасливчик (Das Sonntagskind, 1892)
- Випробувальний поцілунок (Der Probekuss, 1894)
- Північне сяйво (Das Nordlicht, 1896)
Фільмографія[ред. | ред. код]
Оперети Мілекера неодноразово екранізувалися:
- Carl Millöcker на сайті IMDb (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Felix Czeike: Historisches Lexikon Wien. Band 4. Verlag Kremayr & Scheriau, Wien 1995, ISBN 3-218-00546-9.
- Christa Harten. Millöcker, Carl. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1994, Band 17, S. 528 f. (Digitalisat).
- Cornelius Preiß: Versuch einer Biographie Millöckers. In: Wochenschrift für Kunst und Musik. Band III.1904/05, Nummer 1–25. Holzwarth & Berger, Wien 1905.
- Edmund Nick: Vom Wiener Walzer zur Wiener Operette. Sikorski-Verlag, Hamburg 1954.
- Anton Bauer: Opern und Operetten in Wien. Böhlau, Wien 1955.
- Fritz Racek: Das Tagebuch Carl Millöckers. Wiener Schriften Heft 30, Wien 1969, S. 137–236.
- Alfred Willander: Musikgeschichte der Stadt Baden. 1. Auflage. Weilburg-Verlag, Baden 1980.
- Norbert Rubey: Carl Millöcker und Baden. Beethovenhaus Baden, Ausstellung ’92. Kulturamt der Stadtgemeinde Baden, Baden 1992.
- Viktor Wallner: Die „leichte“ Muse in Baden – Karl Millöcker, Carl Zeller, Karl Komzák. Neue Badener Blätter, Band 3,1. Gesellschaft der Freunde Badens und Städtische Sammlungen – Archiv, Rollettmuseum der Stadtgemeinde Baden, Baden 1992.
- Alfred Willander: Baden bei Wien – Stadt der Musik. Kral, Berndorf 2007, ISBN 978-3-902447-23-4.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119208946 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Миллёкер Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ performing-arts.ch / за ред. Швейцарський архів виконавських мистецтв
- ↑ Camille Crittenden. Johann Strauss and Vienna: Operetta and the Politics of Popular Culture
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Carl Millöcker |
- Бібліографія. Карл Міллекер // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Карл Міллекер // Цифрова бібліотека Німеччини
- Werkeverzeichnis von Carl Millöcker auf Klassika.info
