Квасний Захар Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захар Квасний
Захар Андрійович Квасний
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 13 серпня 1999(1999-08-13)
с. Руда, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, Україна
Смерть 25 лютого 2022(2022-02-25) (22 роки)
м. Ірпінь, Київська область, Україна
Національність українець
Alma Mater Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
Роки служби 2021—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 70 центр інженерного забезпечення
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Захар Андрійович Квасний (нар. 13 серпня 1999, с. Руда, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, Україна — пом. 25 лютого 2022, поблизу м. Ірпінь, Київська область, Україна) — лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 70-го центру інженерного забезпечення Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 13 серпня 1999 року у селі Руда Кам'янець-Подільський району Хмельницької області.

Навчався в Кам'янець-Подільському НВК № 3.

В 2014 році, у віці 14 років, твердо вирішив стати військовим. Закінчив Кам'янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою[1].

Військову освіту здобув в НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного[2].

В 2021 році року прийняв командування інженерно-саперним взводом 70-го центру інженерного забезпечення.

Був відряджений в один із підрозділів Сухопутних військ ЗС України для виконання бойового завдання в передмісті м. Києва. 25 лютого 2022 року, після виконання поставленого завдання з підриву мосту, щоб заблокувати прохід колоні окупантів в районі міста Ірпеня, взвод інженерних загороджень був атакований військами російської федерації. Внаслідок цього, до вказаного місця збору групи, він не повернувся[3].

Залишилися мати, брат та наречена.

Похований у м. Кам'янець-Подільському на Алеї Слави міського кладовища.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]