Кемеровський обласний театр ляльок імені Аркадія Гайдара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кемеровський обласний театр ляльок імені Аркадія Гайдара
Кемеровский областной театр кукол имени Аркадия Гайдара
рос. Кемеровский областной театр кукол имени Аркадия Гайдара

55°21′10″ пн. ш. 86°04′50″ сх. д. / 55.35300000002777665° пн. ш. 86.08060000002778622° сх. д. / 55.35300000002777665; 86.08060000002778622Координати: 55°21′10″ пн. ш. 86°04′50″ сх. д. / 55.35300000002777665° пн. ш. 86.08060000002778622° сх. д. / 55.35300000002777665; 86.08060000002778622
Країна Росія Росія
Місто
Адреса
вул. Весняна, 18
Назва на честь
(епонім)
Гайдар Аркадій Петрович
Тип ляльковий театр
Статус обласний
Відкрито 8 лютого 1942 року
Репертуар казки, російська і зарубіжна дитяча література
Керівництво директор і худкерівник Д. С. Вихрецький
kempuppet.ru
Ідентифікатори і посилання

Мапа

Кемеровський обласний театр ляльок імені Аркадія Гайдара (рос. Кемеровский областной театр кукол имени Аркадия Гайдара) — обласний ляльковий театр у місті Кемерово (Росія); один з найстаріших театрів Кузбасу, культурний осередок міста.

Заклад носить ім'я російського радянського дитячого письменника А. П. Гайдара.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Кемеровський обласний театр ляльок імені Аркадія Гайдара розташований за адресою:

вул. Вєсенняя (Весняна), буд. 18, м. Кемерово—650000 (Росія).

Розміри сцени — 4,11 м х 5,6 м х 4,9 м.

Директор і художній керівник закладу — Дмитро Сергійович Вихрецький.

З історії та сьогодення[ред. | ред. код]

Кемеровський обласний театр ляльок імені Аркадія Гайдара веде свою історію разом з Новокузнецьким ляльковим театром, і був створений під час Німецько-радянської війни — 8 лютого 1942 року.

Із початком війни Новосибірський театр «Красный факел» був тимчасово переведений до міста Сталінська (зараз Новокузнецьк). У лютому 1942 року група артистів цього театру показала дитячий ляльковий спектакль — казку-оперу «Волк и семеро козлят» (постановка Д. Крамської). Із учасників цього спектаклю була організована самостійна «дитяча група», якій 9 липня того ж (1942) року згідно з розпорядженням Новосибірської обласної Ради депутатів трудящих (Кемеровської області тоді ще не було) було присвоєно статус театру.

У перші роки існування колективу він вів «кочовий» образ життя. І нарешті у вересні 1953 року театр відмітив уводини в будівлі по вулиці Кірова міста Новокузнецька.

За 8 років, у 1961 році основна частина трупи переїхала до міста Кемерово, і театр відкрився у житловому будинку № 18 по вулиці Весняній.

У 1999 році Кемеровський обласний театр ляльок імені Аркадія Гайдара був одним з активних учасників створення Товариства-об'єднання театрів ляльок Сибіру в рамках міжрегіональної асоціації «Сибирское соглашение».

Від 2001 року головним режисером театру є Дмитро Сергійович Вихрецький, а 2004 року він же зайняв і посаду директора.

У 2005 році було здійснено реконструкцію приміщення театру.

З репертуару та діяльності[ред. | ред. код]

Загалом за роки роботи Кемеровського обласного театру ляльок імені Аркадія Гайдара було поставлено близько 300 спектаклів.

Театр веде пошук нових методів спілкування з глядачем, здійснюючи постановки вистав як для дітей, так і для дорослих, з використанням різних засобів художньої виразності. У репертуарі кемеровських лялькарів постановки для глядачів від 2 років. Розвиваються традиції родинного відвідання театру.

Спектаклі Кемеровського лялькового театру відмічені різними призами на російських і міжнародних фестивалях. Так, виставу «Пер Гюнт» у постановці Д. Вихрецького візначили преміями II регіонального фестивалю театрів ляльок Сибіру в Новокузнецьку («Золотой Петрушка», «За лучшую режисуру», 2002), фестивалю «Сибирский кот» (у номінації «Найкращий спектакль», 2008), спецпремією СТД РФ, а 2004 року цей спектакль показали членам Національного Ібсенівського комітету за запрошенням Посольства Норвегії в РФ.

Кемеровський обласний театр ляльок імені Аркадія Гайдара виступав з гастролями у Москві, Алмати, Бішкеку, Ташкенті, Барнаулі, Омську, Томську, Новосибірську.

Джерело-посилання[ред. | ред. код]