Клара МакАдоу
Клара Колтрин Томлінсон Макадов (англ. Clara Coltrin Tomlinson McAdow, 1838 – 19 січня 1896) американська суфражистка та власниця шахти в Монтані.
Біографія[ред. | ред. код]
МакАдов народилася як Клара Колтрин в Огайо, старша з восьми дітей Джозефа та Енні Колтрин.[1][2] Вона виросла в Джексоні, штат Мічиган.[1]
МакАдов переїхала до Коулсона, штат Монтана, зі своїм першим чоловіком доктором С. Е. Томлінсоном.[1] Вона влаштувалася на роботу в Північно-Тихоокеанську залізницю та виконувала додаткові роботи, включаючи переведення чеків в готівку, оскільки в Біллінгсі, штат Монтана, ще не було банку.[3]
Коли Томлінсон помер, вона забрала їхні заощадження та вклала їх у нерухомість у Біллінгсі.[1] Вона познайомилася з Перрі В. МакАдоу через свої підприємства з нерухомістю та придбала в нього шахту «Плямистий кінь», яку він отримав як плату за борг.[3] Клара взяла на себе відповідальність за всі аспекти шахти, керуючи всіма її операціями та часто живучи на місці.[4] Шахта, яку вона придбала за 11 000 доларів, була продана в 1890 році за 500 000 доларів.[1] Робота на шахті зробила МакАдоу експертом з металургії; вона була єдиною жінкою, запрошеною на Конгрес гірничої справи на Всесвітній Колумбійській виставці 1892 року. Її шахта стала золотою основою виставки Justice for the Treasure State, відлитої у вигляді Ади Рехан.[1][4] Вона була членом ради керуючих виставкою.[5]
У 1891 році МакАдоу в Дейтроні побудував особняк Perry McAdow House. Клара померла в Детройті 19 січня 1896 року від «проблеми зі шлунком».[6] Вона залишила маєток вартістю близько двох мільйонів доларів.[7]
2 жовтня 1987 року Перрі одружився з Меріан А. Тірелл-Вайлз у Мілвокі, Вісконсин.[8] Подружжя переїхало до Пунта-Горди, Флорида, де вони проживали до смерті Перрі.[9]
МакАдоу дуже цікавився рухом за жіноче виборче право, приймаючи Керрі Чепмен Кетт і Сьюзен Б. Ентоні у своєму домі, щоб пропагандувати надання жінкам права голосу.[1] Заснувала відділення жіночого літературного товариства «Клуб ХХ століття».[1] Вона була членом Товариства психічних досліджень, однак вона також була скептиком, будучи однією з людей, які викрили Генрі Слейда як шахрая.[4]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Clara McAdow. Billings Public Library. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ Clara McAdow, in Michigan Deaths and Burials, 1800–1995. Family Search. The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ а б She's a Rarity Even in the West. The Anaconda Standard. Anaconda, Montana. 7 липня 1892. с. 3. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ а б в Mrs. Clara McAdow (obit). The Independent-Record. Helena, Montana. January 1896. с. 2. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ Eagle, Mary Kavanaugh Oldham (6 жовтня 2020). The Congress of women : held in the Woman's Building, World's Columbian Exposition, Chicago, U.S.A., 1893, with portraits, biographies and addresses : World's Congress of Representative Women. Internet Archive. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ Michigan, U.S., Death Records, 1867-1952 for Clara L Mc Adow. Ancestry. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
- ↑ Died Worth Millions. Green Bay Press-Gazette. Green Bay, Wisconsin. 20 січня 1896. с. 1. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ Milwaukee, Wisconsin, U.S., Marriages, 1838-1911 for Perry W McAdow. Ancestry. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
- ↑ Alexander, Eve Sylvie (2021). Love Stories of Punta Gorda. Kindle Direct Publishing. с. 267—294. ISBN 979-8-7001-0543-9.