Кларк Едвард Денієл
Кларк Едвард Данієл | |
---|---|
англ. Edward Daniel Clarke | |
Народився |
5 червня 1769[1][2][…] Сассекс, Південно-Східна Англія, Англія, Королівство Велика Британія |
Помер |
9 березня 1822[1][2][3] (52 роки) Лондон, Сполучене Королівство[4] |
Країна |
Сполучене Королівство Велика Британія |
Національність | англієць |
Місце проживання | Англія |
Діяльність | мінералог, мандрівник, бібліотекар |
Галузь | ботаніка |
Відомий завдяки | винахідник паяльної трубки для скла |
Alma mater | Кембриджський університет |
Вчителі | William Frendd |
Знання мов | англійська[5] |
Заклад | Кембриджський університет |
Членство | Прусська академія наук |
Систематик живої природи | |||
---|---|---|---|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «E.D.Clarke».
Список таких таксонів на сайті IPNI
|
Кларк Едвард Данієл (англ. Edward Daniel Clarke, 5 липня 1769, Віллінгдон, Сассекс — 9 березня 1822, Лондон) — англійський мінералог, мандрівник. Подорожував країнами Близького Сходу і Європи, зокрема відвідав східні і південні райони України та Кубань. У своїх мемуарах подав цікаві відомості про побут українських селян[6].
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався в Кембриджі у Коледжі Ісуса і, починаючи з 1790 р. здійснив чимало подорожей, до того ж відвідав навіть Російську імперію (між іншим, Фінляндію, Область донських козаків і Кубані, Крим).
Був професором мінералогії в Кембриджі. Хімічні дослідження привели його до винаходу паяльної трубки для скла.
Відвідавши Фракію і Македонію, він, з метою мінералогічних досліджень здійснив поїздку по Болгарії, Валахії та Угорщині.
Бібліотеці Кембриджу подарував багато зібраних ним під час подорожей мармурових скульптурних творів, у тому числі колосальну статую Елевзинську Цереру, про яку він написав 1803 року статтю.
Англія зобов'язана йому також чудовим саркофагом з написами на трьох мовах, який Кларк помилково вважав за гробницю Олександра Великого. Грецькі і східні його рукописи знайдені на Патмосі знаменитий кодекс Платона, придбані Оксфордським університетом.
Від 1815 р. був почесним членом Прусської академії наук[7].
У 1819 р. він був одним із засновників Кембриджського філософського товариства[en].
Згадки про Україну[ред. | ред. код]
Після чого він вважав[8]
У своїй подорожі (через Україну) ми ясно бачили, що Україна є цілком інакша від москвинів раса людей. Вже самий зовнішній вигляд кидається в очі. Українці високі, сильно збудовані, мають інтелігентне обличчя, стрункі, з гордою легкою ходою, симпатичним поглядом. Повна протилежність до москвинів. Українці є щирі, щедрі, гостинні, ввічливі, працьовиті, релігійні. Москвини ж мають прикмети, цілком протилежні цим. Перша оселя українців, яку ми бачили, називалася Локова Слобода. Всі хати там були побілені вапном, як у нашім Велзі (в Англії). Українці хати білять щороку і дуже дбайливо. Подорожний може подумати, що він не в кількох кілометрах від Московщини, а в Голландії. Все всередині регулярно миється, навіть стеля і сволок. Столи і лавки аж блищать від частого миття та натирання, що нагадує нам внутрішній вигляд домів у Норвегії. Двори, конюшні, стодоли і все, що до них належить, показують працьовитість і охайність українців. У їхніх маленьких кухнях ми бачили в кожному закутку скрупульозну чистоту і порядок, у протилежність до темних, брудних, повних диму, смердючих московських хатів. Посуд і начиння завжди виварені і вичищені, а не брудні і смердючі, як у москвинів. Українці тримають багато домашньої птиці і худоби. їхні садки повні овочевих дерев, а перед хатою чудовий килим квітів, що дає англійський вигляд їхнім домам. Українські хати мають велзьку зовнішність, норвезьку внутрішність, а своїми садками та стодолами виглядають на англійські ферми. Взагалі, в українців не знайдено навіть натяку на бруд чи комашню — блощиці, таргани, які зустрінете в кожній московській хаті тисячами… З Павловська ми поїхали до Козинського хутора — села з мішаним населенням — москвинами і українцями. Ми не потребували і питати: хто є хто, бо ж впадала в очі разюча різниця між тими двома народами, хоч би в одній чистоті й охайності… Конюшня української поштової стації на 20 коней своєю чистотою і порядком могла б успішно конкурувати з конюшнею шляхтича в Англії. Хата бідного сільського старости також чудова: кожна найменша річ там була чистенька, в порядку і на своїм місці, сміття ніде не видно. Після Московщини це для нас було надзвичайно приємною несподіванкою. Я радше обідав би на підлозі української хати, ніж за столом московського князя | ||
— E. D. Clarke. «Travels in Russia, Tartary, and Turkey» |
Про Крим[ред. | ред. код]
У Бахчисараї росіяни задовольнили своє варварське задоволення руйнуванням і знищили зовсім цю столицю | ||
— Едвард Кларк[9] |
Твори[ред. | ред. код]
- Testimony of Authors respecting the Colossal Statue of Ceres in the Public Library, Cambridge (8vo, 1801—1803) ,
- The Tomb of Alexander, a Dissertation on the Sarcophagus brought from Alexandria, and now in the British Museum (4to, 1805),
- A Methodical Distribution of the Mineral Kingdom (fol., Lewes, 1807),
- A Description of the Greek Marbles brought from the Shores of the Euxine, Archipelago and Mediterranean, and deposited in the University Library, Cambridge (8vo, 1809),
- Travels in various Countries of Europe, Asia and Africa (4to, 1810—1819; 2nd ed., 1811—1823) [Архівовано 8 Серпня 2016 у Wayback Machine.].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Jenkyns R. Clarke, Edward Daniel // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T017972
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Кларк Едуард Данієл. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Т.5. — 1980.
- ↑ (нім.)Edward Daniel Clarke, Mitglieder der Vorgängerakademien. Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
- ↑ Чужинці про Україну XVI-XVIII ст. Вражаючі вислови! [Архівовано 26 Жовтня 2018 у Wayback Machine.] 23.06.2018.
- ↑ Гибель Бахчисарая. Поход Миниха 1736 года (рос.). Радіо Свобода. 17.06.2016. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- М. М. Варварцев. Кларк Едвард-Даніель [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 341. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Кларк Едуард Данієл. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Т. 5. — 1980.
- Кларк Едвард Даніель. // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — 1959.
- Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 6. Cambridge University Press. (англ.)
- Кларк, Эдвард Даниэль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Клерк Едвард Даніель // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 652. — 1000 екз.
- Едвард Даніел Клерк // Вінтоняк Олекса. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття. — Львів; Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1995. — C. 23.
|
- Народились 5 червня
- Народились 1769
- Уродженці Сассексу
- Померли 9 березня
- Померли 1822
- Померли в Лондоні
- Члени Прусської академії наук
- Британські бібліотекарі
- Британські мандрівники
- Автори ботанічних таксонів
- Британські ботаніки
- Уродженці Східного Сассексу
- Британські мінералоги
- Науковці Кембриджського університету
- Професори
- Випускники Коледжу Ісуса (Кембридж)
- Британські археологи
- Педагоги Великої Британії
- Британські природознавці
- Іноземці, що писали про Україну