Клодін Пікарде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клодін Пікарде
фр. Claudine Picardet
Ім'я при народженні фр. Claudine Poullet
Народилася 7 серпня 1735(1735-08-07)[1]
Діжон[1]
Померла 4 жовтня 1820(1820-10-04)[2] (85 років)
Париж[2]
Країна  Франція
Діяльність хімік, мінералог, метеоролог, перекладачка
У шлюбі з Клод Пікардеd
Louis-Bernard Guyton de Morveaud

CMNS: Клодін Пікарде у Вікісховищі

Клодін Пікарде, уроджена Пулі (фр. Claudine Picardet; 7 серпня 1735, Діжон — 4 жовтня 1820, Париж) — французька вчена, хімік, метеоролог і перекладачка наукової літератури.

Життєпис[ред. | ред. код]

Клодін Пуле народилася 1735 року в Діжоні в родині нотаріуса Франсуа Пулі де Шамплеві. У віці 20 років Клодін вийшла заміж за Клода Пікарде, суддею, який згодом став членом Королівської академії наук, мистецтв та літератури Діжона[fr] і директором ботанічного саду. Таким чином, Клодін отримала можливість спілкуватися з найосвіченішими людьми Діжона[3]. Її власний салон також став одним із центрів наукового і культурного життя міста[4].

Ймовірно, саме у своєму салоні Клодін Пікарде познайомилася з хіміком Луї Бернаром Гітоном де Морво[ru][4]. Вона відвідувала його лекції і демонстрації хімічних експериментів. Крім того, 1782 року Клодін увійшла до невеликої робочої групи, яку Гітон де Морво створив при Академії з метою популяризації зарубіжних праць з хімії у Франції. Протягом дев'яти років Клодін Пікарде перекладала з чотирьох іноземних мов — шведської, німецької, англійської та італійської — наукові праці з хімії й мінералогії, а також одну роботу з астрономії, і загалом переклала близько 800 сторінок. Протягом першого року роботи вона підписувала свої переклади «Мадам П. з Діжона», але починаючи від 1786 року стала підписуватися повним ім'ям[3].

Перекладені Клодін Пікарде роботи друкувалися в провідних наукових журналах епохи, серед яких Observations sur la physique, Journal des savants, Nouvelles de la république des lettres et des arts[3].

Від 1785 року Клодін Пікарде брала участь у зборі метеорологічних даних, організованому Лавуазьє за участі членів Французької академії наук. Вона щодня знімала покази барометра, які потім відсилала Лавуазьє. Результати її спостережень представлено потім в Академії наук[3].

1796 року помер чоловік Клодін, і вона переїхала з Діжона в Париж. 1798 року вийшла заміж за Гітона де Морво, і їхній шлюб тривав аж до смерті останнього 1816 року. Дітей Клодін не мала ні від першого, ні від другого шлюбу[4]. Вона померла в Парижі 4 жовтня 1820 року. Примітно, що в некролозі, опублікованому Journal de Dijon et de la Côte-d Orrend, її заслуги і досягнення практично повністю заперечувалися: автор піддавав сумніву як її знання мов, особливо шведської, так і її здатність перекладати настільки складні вузькоспеціальні тексти[5]. Однак за життя Пікарде безліч вчених, як французьких, так і іноземних, висловлювали захоплення її знаннями та її перекладацькою діяльністю, зокрема Бюффон, Лавуазьє, Бертолле, Фуркруа, Лаланд, Аюї, Кірван, Ландріані[en] і Янґ[6].

Хоча Клодін Пікарде не писала власних наукових робіт, її внесок у розвиток хімічної науки величезний. Жоден інший науковий перекладач того часу не перекладав і не публікував стільки, скільки вона (за винятком Жака Жіблена[fr]). Завдяки перекладам Пікарде найважливіші наукові праці епохи стали доступними у Франції; крім того, вони сприяли виникненню спеціалізованих наукових журналів[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]