Клігер Ігнац Нахманович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клігер Ігнац Нахманович
Народження 16 травня 1916(1916-05-16)
Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть невідомо
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Румунське королівство
 СРСР
 ФРН
Жанр пейзаж
Навчання Національна вища школа красних мистецтв (1939)
Діяльність скульптор, художник
Член Спілка радянських художників України (1972)

Ігнац Нахманович Клігер (16 травня 1916, Чернівці — початок 1990-х) — український радянський скульптор і художник; член Товариства чернівецьких художників з 1940 року, Челябінської організації Спілки художників РРФСР з 1944 року[1], та Спілки радянських художників України у 1947—1972 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 травня 1916 року в місті Чернівцях (нині Україна). Протягом 1936—1939 років навчався у Паризькій вищій школі красних мистецтв, після чого повернувся до Чернівців.

Під час німецько-радянської війни мобілізований до Трудової армії і відправлений на Урал. Після звільненя у 1944 році до 1946 року працював у Челябінську, у міському відділі у справах будівництва та архітектури; певний час очолював скульптурну майстерню, в якій виконували замовлення офіційних установ[2].

1946 року повернувся до Чернівців, працював у скульптурних майстернях Чернівецького художнього комбінату[2]. Мешкав у будинку на вулиці Воровського, № 5, квартира № 3. 1972 року виїхав до Федеративної Республіки Німеччини. Помер на початку 1990-х років[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузях монументальної, паркової та станкової скульптури (переважно у жанрі портрета), а також живопису (писав пейзажі) і графіки[2]. Працюючи у Челябінську протягом 1944—1945 років створив композиції «Дівчина з книгою», «Спортсмен із м'ячем», цикл «Фізкультура», фонтан «Танцюючі дівчата» на площі Революції (демонтований у 1978 році); у 1946 році — декор фасаду (горельєфні композиції у вигляді картушів з виразними комічними й трагічними маскаронами, облямованими гірляндами з лаврового листя, квітів, овочів разом зі смолоскипами) та вісім барельєфних портретів композиторів у медальйонах в інтер'єрі Театру Челябінського тракторного заводу. Також створив графічні твори «Уральський пейзаж» (1944), «Автопортрет» (1944, вугілля), «Архітектор Т. Зільберг» (1945)[2].

У Чернівцькому парку культури та відпочинку встановлені його роботи пам'ятники Ользі Кобилянській (1952, бетон тонований), Михайлу Калініну (1958, демонтований 1992 у році). Серед станкових робіт:

  • портрет Ольги Кобилянської (1949);
  • портрет доктора геолого-мінералогічних наук Сергія Ковалевського (1952);
  • «Юний скульптор» (1954);
  • портрет Героя Соціалістичної Праці, голови колгоспу «Більшовик» Василя Гнепи (1961);
  • портрет Василя Стефаника (1964);
  • груповий портрет К. Гегермана, П. Лимаревої-Зальотової, Д. Іскри (1967, гіпс тонований).

Брав участь у республіканських виставках з 1949 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]