Кни́га проро́ка О́вдія (лат.Prophetia Abdiae) — найкоротша книга Старого Завіту Біблії. Автор — пророк Овдій. Містить пророцтво про Божий суд над Едомом, який був засуджений до загибелі, і присудження його синам Ізраелю. Складається з однієї глави і 21 строфи[1]. Також — Книга пророка Абдія.
У вступному слові сказано: «Видіння Авдія». Ім'я пророка Овдій (עֹבַדְיָה) означає «слуга Господа». У книзі не повідомляється ніяких подробиць життя пророка і нічого не говориться про те, де і коли він народився і до якого коліна належав. З книги можна зробити висновок, що святий пророк Овдій походив з Юдеї і жив у VIII ст. до народження Христа. Він був одним із 12 «малих» пророків і пророкував у той же час, що і святі Осія, Йоіл, Амос та Міхей.
Існують різні підходи до встановлення часу написання книги і відповідно, про який час розграбування Єрусалиму йде мова:
Причина покарання : Едом воював з Ізраїлем на стороні його ворогів, попри те, що обидва народи об'єднує спільна кров — вони нащадки патріарха Ісаака (Їцхака) (Овд.1:10-14).
Перша книга Мойсеева: Буття (1 М.), Друга книга Мойсеева: Вихід (2 М.), Третя книга Мойсеева: Левит (З М.), Четверта книга Мойсеева: Числа (4 М.), П'ята книга Мойсеева: Повторення Закону (5 М.)