Коваленко Тарас Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваленко Тарас Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 21 серпня 1984(1984-08-21)
Лук'янці, Харківський район, Харківська область
Смерть 27 вересня 2022(2022-09-27) (38 років)
Лиман, Краматорський район Донецька область
(Вибухова травма)
Alma Mater Харківська гуманітарно-педагогічна академія
Псевдо Тарас
Військова служба
Роки служби 2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 66 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваленко.

Коваленко Тарас Сергійович (21 серпня 1984, Лук'янці, Харківський район, Харківська область, УССР — 27 вересня 2022, с. Лиман, Краматорський район Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Коваленко Тарас Сергійович народився у с. Лук'янці Липецької сільської територіальної громади 21 серпня 1984 року[1]. Закінчив сільську школу, далі навчався у Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, де здобув фах психолога. З початку 2000-х років був активним учасником патріотичних рухів. Був членом націоналістичних організацій Патріот України, Соціал-Національна Асамблея та Український національний союз. Займався відновленням козатства на Слобожанщині[2]. З 24 лютого 2022 року у складі загону Територіальної оборони приймав участь у обороні Харкова. У квітні 2022 переїхав жити до міста Люботин. 19 квітня перейшов у склад Збройних сил України у складі яких звільняв міста Мар’їнку, Курахове та Лиман на посаді санітар медичного пункту механізованого батальйону[3]. Під час проведення наступальних дій біля передмістя Лиману Донецької області зник безвісті. Загинув 27 вересня у наслідок вибухової травми несумісної з життям. Більше місяця була невідома його доля. Поховання Коваленка Тараса відбудеться 9 листопада 2022 року на Алеї Слави центрального кладовища Люботина[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президента України (Указ №215/2024 від 3 квітня 2024 р.) за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Військовий медик з Лук’янців Тарас Коваленко загинув під Лиманом на порталі Gromada Group. gromada.group (укр.). Процитовано 29 квітня 2024.
  2. ↑ Коваленко Тарас Сергійович - Clarity Project. clarity-project.info. Процитовано 29 квітня 2024.
  3. ↑ Герої не вмирають! У міській громаді втрата – загинув Тарас Коваленко. lubotin-rada.gov.ua. Процитовано 29 квітня 2024.
  4. ↑ Герої не вмирають! У міській громаді втрата – загинув Тарас Коваленко » Веб-портал міста Люботин. lubotin.kharkov.ua. Процитовано 29 квітня 2024.
  5. ↑ Нагороди знайшли Героїв, на жаль, посмертно. lubotin-rada.gov.ua. Процитовано 29 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коваленко_Тарас_Сергійович&oldid=42415406