Ковальчук Олександр Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Ковальчук
Ковальчук Олександр Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 7 грудня 1978(1978-12-07)
с. Песець (нині Новоушицької територіальної громади) Новоушицького району Хмельницької області, Українська РСР, СРСР
Смерть 11 квітня 2022(2022-04-11) (43 роки)
с. Новозлатопіль Гуляйпільського району Запорізької області
(у ході російського вторгнення в Україну)
Національність українець
Військова служба
Роки служби 2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олександр Вікторович Ковальчук — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Ковальчук народився 7 грудня 1978 року та проживав у селі Песець (нині Новоушицької територіальної громади) Новоушицького району Хмельницької області. Навчався у Песецькій восьмирічній школі та Отроківській загальноосвітній школі. Рано втратив батьків. Грав за місцеву футбольну команду, яка неодноразово перемагала у чемпіонатах різного рівня. Закінчивши навчання, служив у лавах ЗСУ, в танкових військах. Повернувшись додому, працював трактористом у агропідприємствах. В останні роки — у фермерському господарстві «Астра Плюс». З початком широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україну призвали в першу хвилю мобілізації. Перебувши одну ніч в одній із військових частин, одразу військовика відправили на передову. Загинув Олександр Ковальчук 11 квітня 2022 року під час бойових дій у селі Новозлатопіль Гуляйпільського району Запорізької області. Поховали Олександра Ковальчука 16 квітня 2022 року в рідному селі Песець на Хмельниччині[1][2][3].

Родина[ред. | ред. код]

В Олександра Ковальчука залишилися дружина та двоє доньок — старша Ірина та молодша Вікторія[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шпуляк, Неля (15 квітня 2022). Під час бойових дій у Запорізькій області загинув захисник з Хмельниччини. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  2. а б Михальська, Галина (14 квітня 2022). Герої в лавах небесної армії. Подолянин (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  3. Пастернак, Даша (15 квітня 2022). На Запоріжжі під час бойових дій загинув захисник з Новоушиччини. ye.ua (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  4. Президент відзначив державними нагородами військовослужбовців Збройних Сил України. armyinform.com.ua (укр.). 3 травня 2022. Процитовано 15 липня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]