Коле Чашуле
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2013) |
| Коле Чашуле | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
21 березня 1921[1] Прилеп, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців | |||
| Помер |
22 вересня 2009[2] (88 років) Скоп'є, Північна Македонія[1] | |||
| Країна |
 Північна Македонія | |||
| Діяльність | дипломат, політик, письменник | |||
| Alma mater | Белградський університет | |||
| Батько | Iliya Kepevd | |||
| Діти | Слободан Чашуле | |||
|
| ||||
Коле Чашуле (2 березня 1921, Прилеп — 22 вересня 2009, Скоп'є) — македонський есеїст, драматург, публіцист, політик і дипломат.
Життєпис[ред. | ред. код]
При народженні отримав ім'я Нікола Кепев. Він був четвертою дитиною в родині Стева і Ілія Кепеви. У 1925 його прийняв дядько Ілія Чашуле. Закінчив початкову школу та середню школу в Прилепі, та державну гімназію в Бітолі. У 1938 році вступив на медичний факультет в Белград та завершив у квітні 1941 року у зв'язку з початком війни в Югославії.
З осені 1938 року брав активну участь у комуністичному русі.
У травні 1941 року в Софії разом з групою македонських студентів вступив до місцевого університету. Потім познайомився з Ніколою Вапцаровим, Венко Марковські, Блажем Конеським і Тодором Павловом. Разом з ними створив спільний збірник поезії. Коле Чашуле був членом комуністичного партизанського загону, який підняв повстання проти македонських, болгарських фашистських окупантів, 11 жовтня 1941 в своєму рідному місті Прилеп.
У 1942 році він був заарештований і засуджений до смертної кари, через повішення, як організатор убивства болгарського високопоставленого поліцейського в Скоп'є - Мане Мачкова, але потім вирок був замінений на довічне тюремне ув'язнення, якій він провів у в'язниці «Тюрма Скоп'є». У 1944 році Чашуле організував успішну втечу з цієї тюрми для більш ніж 300 ув'язнених, після чого брав активну участь у фіналі військової операції по звільненню Македонії. У 1946 році Чашуле став членом Ради суддів, яка засудила свого співвітчизника Методи Андонова-Ченто на 11-річний термін.
Однією з найвідоміших п'єс Коле Чашуле є "Темнота", яка розповідає про вбивство відомого македонського революціонера Горче Петрова.
Був директором радіо Скоп'є, редактором журналу «Новий День», «Сучасність» та «Vistas», керуючим Македонського національного театру. Один із засновників та президентів Товариства письменників Македонії. Пізніше він приєднався до Незалежних письменників Македонії. Член македонського ПЕН-центру. Був членом Македонської академії наук і мистецтв.
У 1952 році залишив свою першу дипломатичну посаду в Торонто, де він був призначений генеральним консулом Югославії в Канаді. Пізніше став послом Югославії в Болівії, Перу і Бразилії. У 1956 році був призначений першим міністром культури Народної Республіки Македонії.
Помер у Скоп'є 22 вересня 2009, у віці 88 років.
Літературні твори[ред. | ред. код]
- 1948 – Вечір ( Edna večer )
- 1950 – Колектив ( Zadruga )
- 1957 – Гілка на вітрі ( Vejka na vetrot )
- 1958 – Борозна ( Бразда )
- 1960 – Темрява ( Crnila )
- 1962 – Гра ( Igra )
Романи[ред. | ред. код]
- Prostum (Прощення), 1970
Нагороди[ред. | ред. код]
Він є лауреатом премій: «Марін Држич», «11 Жовтня» та «Стале Попов», «Нагорода Стеріїни», премія за літературний опус «Мисла», «4 липня», «AVNOJ» та «Vojdan Chernodrinski» та ін. У 2007 році був нагороджений премією Рачіно.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119524988 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Suvremeni pisci Yugoslavie , 1966
- Leksikon pisaca Jugoslavije , 1-й том, 1972
- Chashule, Kole , в: Хто є хто в соціалістичних країнах Європи , ред. J. Stroynowski, том 1, 1989
- Македонська літературність , 2-е вид., 1991
Посилання[ред. | ред. код]
- Избрані драми від Коле Чашуле [Архівовано 15 червня 2012 у Wayback Machine.]