Колодуб Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колодуб Олександр Олексійович
Основна інформація
Дата народження 7 червня 1900(1900-06-07)
Місце народження Турівка, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Дата смерті 1 жовтня 1994(1994-10-01) (94 роки)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство СРСР і Україна
Професії співак, режисер, педагог, диригент, художник
Освіта Київська державна консерваторія (1925)
Співацький голос тенор
Дружина Колодуб Оксана Володимирівна

Колодуб Олександр Олексійович (26 травня (7 червня) 1900, с. Турівка, нині Згурівський район, Київська обл. — 1 жовтня 1994, Київ) — український оперний співак (тенор), режисер, сценограф, вокальний педагог, професор Київської консерваторії (1964). Чоловік співачки Оксани Володимирівни Колодуб.

Творчість[ред. | ред. код]

Народився в селі Турівка (у деяких джерелах[1][2] помилково — с. Турківка, нині Прилуцький район, Чернігівська обл.) Прилуцького повіту Полтавської губернії в багатодітній родині сільського вчителя Олексія Кириловича й Анастасії Іванівни Колодубів. Дівоче прізвище матері — Джигурда, за сімейними переказами, предки її були козаками-запорожцями кримськотатарського походження. Рід Колодубів — також старий козацький рід[3].

У 1918—1920 рр. — співак, диригент хорів товариства «Просвіта»; організовував аматорські музичні театри у м. Прилуки та Прилуцькому повіті.

Вокальну освіту здобув у Київському музично-драматичному інституті імені М. В. Лисенка (1923—1925, клас Е. Гандольфі та М. Чистякова)[4].

У 1925—1928 рр. — соліст Харківського, 1928—1933 рр. — Київського театрів опери та балету. Після втрати голосу перейшов на режисерську роботу (у 1933—1941 рр. — режисер Київського театру опери та балету)[5].

Репертуар[ред. | ред. код]

Постановки опер[ред. | ред. код]

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

У 1945—1975 — педагог-режисер (з 1947 р. — декан вокального факультету, з 1949 р. — завідувач кафедри оперної підготовки, з 1964 р. — професор) Київської консерваторії. Багато років присвятив науковому та педагогічному керівництву учбовим підрозділом консерваторії — Оперною студією. 1957 року  поставив оперу В. Кирейка «Лісова пісня», якою відкрилося спеціально збудоване нове приміщення студії на 800 місць[6].

Відомий також як художник, оформив дев'ять вистав, деякі з них («Наталка Полтавка» М. Лисенка, поставлена О. Колодубом 1951 року) до цього часу зберігаються у репертуарі Оперної студії НМАУ ім. П. І. Чайковського[7].

Автор численних спогадів про українських співаків та музичних діячів, зокрема про М. Литвиненко-Вольгемут, М. Донця, О. Петрусенко, І. Паторжинського, Б. Гмирю, М. Микишу, Н. Городовенка та інших.

Серед учнів — народні артисти СРСР Л. Руденко, П. Кармалюк, Д. Гнатюк, Д. Петриненко, М. Кондратюк, А. Кочерга, М. Стеф'юк, С. Данилюк, А. Мокренко, Є. Червонюк; народні артисти України А. Кікоть, В. Зарков, Л. Забіляста та багато інших

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лисенко І. Співаки України: енциклопедичне видання. — Київ : Знання, 2012. — С.268
  2. Бугаєва О. Музичне товариство імені М. Д. Леонтовича (1921—1931): біографічний словник / Олена Бугаєва ; наук. ред. В. І. Попик ; НАНУ, Нац. б-ка ім. В. І. Вернадського. — Київ, 2015. — С. 120.
  3. Колодуб Л. Про нашого Сашка / Левко Колодуб // Олександр Колодуб. Життя, творчість, спогади / авт.-упоряд І. Колодуб. — Київ : Музична Україна, 2006. — С.29—34.
  4. Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — Київ : Музична Україна 2013. — С. 375.
  5. Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка: історія і сучасність. — Київ : Музична Україна, 2002. — С. 698—701. ISBN 966-95024-4-6
  6. Рожок В. Оперна студія Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського історія, сучасність, погляд у майбутнє / Володимир Рожок // Музика. — 2018. — № 3. — С. 18.
  7. Рожок В. Оперна студія НМАУ ім. П. І. Чайковського: сторінки історії і сучасність / Володимир Рожок // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 89 : Сучасний оперний театр і проблеми оперознавства: зб. статей. — Київ, 2010. — С. 30.

Джерела[ред. | ред. код]