Кондратюк Василь Федорович (художник)
Кондратюк Василь Федорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
28 січня (10 лютого) 1914 Сквира, Київська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 20 січня 2001 (86 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна |
Російська імперія УНР СРСР Україна | |||
Жанр | жанрове малярство, портрет і натюрморт | |||
Навчання | Київський державний художній інститут (1952) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Шовкуненко Олексій Олексійович, Костецький Володимир Миколайович, Єлева Костянтин Миколайович і Яблонська Тетяна Нилівна | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
У шлюбі з | Кальницька Олена Миколаївна | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Васи́ль Фе́дорович Кондратю́к (10 лютого 1914, Сквира — 20 січня 2001, Київ) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Чоловік скульпторки Олени Кальницької.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 28 січня [10 лютого] 1914 року в містечку Сквирі (нині місто в Білоцерківському районі Київської області, Україна). У 1933 році навчався у Київському художньому технікумі, 1939 року закінчив Харківську художню школу. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[1].
Упродовж 1946—1952 років навчався в Київському художньому інституті у Володимира Костецького, Костянтина Єлеви, Тетяни Яблонської. Дипломна робота — картина «Земляки» (керівник Олексій Шовкуненко).
Після здобуття фахової освіти працював у Києві: у видавництві «Радянська школа»; у 1953—1956 роках — у художньо-промисловій майстерні при Художньому фонді УРСР. Одночасно протягом 1954—1958 років викдадав у студії клубу «Більшовик».
Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 22, квартира № 97. Помер у Києві 20 січня 2001 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузі станкового живопису. У реалістичному стилі створював тематичні картини, портрети, натюрморти. Серед робіт:
- «Гусяча птахоферма» (1950);
- «Молодіжна бригада в ковальському цеху» (1952, у співавторстві з Олександром Вовком; Полтавський художній музей);
- «Земляки» (1952);
- «Кобзар кличе війська Богдана Хмельницького» (1960, Сумський художній музей);
- «На дозвіллі» (1960);
- «Тарасова наука» (1961, у співавторстві з Олександром Вовком; Національний музей Тараса Шевченка);
- «Подруги» (1963, у співавторстві з Олександром Вовком);
- «Портрет партизана В. І. Шельменка» (1973);
- серія «Натюрморти» (1980–1990-ті).
Брав участь у республіканських виставках з 1952 року.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Кондратюк Василь Федорович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 216—217.;
- Кондратюк, Василий Федорович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Санкт-Петербург: Академический проект, 2002. — Том 5 (Кобозева—Коняхин). — С. 279. (рос.);
- В. І. Івченко. Кондратюк Василь Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Народились 10 лютого
- Народились 1914
- Уродженці Сквири
- Померли 20 січня
- Померли 2001
- Померли в Києві
- Випускники НАОМА
- Члени Національної спілки художників України
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Радянські військовики Другої світової війни
- Українські живописці
- Радянські художники
- Українські портретисти
- Радянські художники-портретисти
- Українські натюрмортисти
- Радянські натюрмортисти
- Художники Києва
- Радянські педагоги
- Педагоги Києва
- Художники-реалісти