Копаїда
Копаїда | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
38°27′ пн. ш. 23°03′ сх. д. / 38.450° пн. ш. 23.050° сх. д.Координати: 38°27′ пн. ш. 23°03′ сх. д. / 38.450° пн. ш. 23.050° сх. д. | ||||
Країна | Греція | |||
Адмінодиниця | Беотія | |||
Карта | ||||
Копаїда у Вікісховищі |
Озеро Копаїда, також пишеться Копаіс (дав.-гр. ωπαΐδα) — колишнє озеро в центрі Беотії, Греція, на захід від Фів. Воно було осушено наприкінці XIX століття. Територія, де воно знаходилось, все ще відома як Копаїда. Колись існуючий острів в озері, де була збудована в давні часи мегалітична цитадель, тепер називається Гла, хоча її давня назва не відома. Це може бути місто Арне, згадане Гомером.
Осушення[ред. | ред. код]
Коли існувало озеро, на його берегах знаходилися міста Халіарта, Орхомен і Херонея. До річок, що живлять озеро, належали Кіфісос, Термесус і Трітон. Озеро було (і є) оточене родючими землями, але воно все більше зазіхало на навколишні землі через неадекватний дренаж. У відповідь на це, в 1867—1887 рр. шотландці і французькі інженери осущили землю для британської компанії Lake Copais, побудувавши канали для зливу води з озера до Кіфісоса і звідти до озера Ілікі. Загалом було осущено близько 200 км². Ця земля була повернена грецькому уряду в 1952 році.[1][2]
Kopais Lake Agency було створено в 1957 році для нагляду за осушенням озера та будівництвом нової дороги. Завдання було завершено в тому ж році, але агентство з штатним персоналом 30 осіб (включаючи водія для президента агентства) все ще існувало до 2010 року.[3][4]
Перед цим озеро злилося в море численними підземними каналами. Деякі з цих каналів були штучними, як записав географ I-го століття Страбон.[5] Сучасні розкопки знайшли величезні канали, копані в XIV ст. до н. е. на північному сході;[1][6] Страбон згадує про роботу, що була виконана на цих каналах інженером під іменем Кратес за часів Александра Македонського.
Копаїда в стародавній літературі та міфології[ред. | ред. код]
Гомер та інші античні автори посилаються на Копаїду як на «Кефіське озеро», назване на честь річки Кефісс (Cephissus, тепер Кіфісос).[7] Страбон, однак, стверджує, що поетичне вираження відноситься до меншого озера Гіліке (сучасного озера Ілікі), між Фівами і Анфедоном.[8]
Існувала легенда, що озеро виникло, коли герой Геракл затопив цю місцевість, коли вирив річку Кіфісос, що вилилась в басейн.[9] Полієн пояснює, що він зробив це тому, що воював з мінійцями Орхомена: вони були небезпечними бійцями на конях, а Геракл розкопав озеро, щоб збити їх з коней.[10] Інша історія розказує про переповнення озера в міфічний час Огіга, що призвело до Огігського потопу.[11]
Письменник-мандрівник Павсаній і драматург V-го століття до н. е. Арістофан повідомляють, що в давнину озеро Копаї було відоме своєю рибою, особливо вуграми.[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б «Buildings of the Installations of Copais Company», Hellenic Ministry of Culture
- ↑ «Mycenaean Gla». Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 25 квітня 2019.
- ↑ The 'Atimorisia' Illness: Greece's Toothless Battle against Corruption. Шпіґель. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 25 квітня 2019.
- ↑ Manolopoulos, Jason (2011). Greece's 'Odious' Debt: The Looting of the Hellenic Republic by the Euro, the Political Elite and the Investment Community. Anthem Press. с. 288. ISBN 0-85728-771-0.
- ↑ Strabo 9.2.18.
- ↑ «Technology in Ancient Greece»
- ↑ E.g. Іліада 5.708; Павсаній 9.24.1 визначає це явно.
- ↑ Strabo 9.2.20.
- ↑ Діодор Сицилійський 4.18.7; Pausanias 9.38.7.
- ↑ Polyaenus Strategemata 1.3.5.
- ↑ Entry «Ogyges» in Oskar Seyffert, A Dictionary of Classical Antiquities, Revised and edited by Henry Nettleship and J.E. Sandys, New York: Meridian Books, 1956.
- ↑ Pausanias 9.24.2; Aristophanes Acharnians 880
Посилання[ред. | ред. код]
- Ghembaza, Therese (2012). The Mysteries of Lake Copias and the Island of Gla. Therese Ghembaza. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 25 квітня 2019.
- Страбон. Geography. Perseus website. see especially 9.2.16-27 (translated by H.L. Jones, 1924)
- Павсаній. Description of Greece. Perseus website. (translated W.H.S. Jones and H.A. Ormerod, 1918)
- Wikimedia Commons