Копіс
Ко́піс (грец. κοπίς, множина — κοπίδες)[1] — давньогрецька холодна зброя, рід кривого меча або шаблі. Аналогічний іберійській фалькаті та непальському кукрі.
Назва походить від дієслова κόπτω («відрубаю», «відсікаю») і вважається спорідненим з прасл. *kopьje («спис», «копия»)[2]. Проте, цілком ймовірно, що слово κοπίς може бути адаптацією слова «хопеш», за умови, якщо така зброя має єгипетське походження.
Історія[ред. | ред. код]
Деякі вважають, що копіс походить від давньоєгипетського хопеша (бойового серпа). Але ймовірніша версія, що греки перейняли такий тип мечів від персів у VI столітті до нашої ери. Геродот не раз згадує подібні мечі в описах перської кінноти. Давньоримський автор Квінт Курцій Руф у своєму творі «Історія Александра Македонського» згадував копіси в битві з індійцями, як незвичайну і нестандартну для македонської армії зброю: «Злегка вигнуті мечі, схожі на серпи, звалися копідами, ними рубали хоботи слонів». Існує ще чимало згадок та описів таких мечів. Для піхоти краще підходили прямі і двосічні мечі — ксифоси, а копіси були кращі для кіннотників у боротьбі проти піхоти. Так, давньогрецький письменник, полководець і політичний діяч Ксенофонт у своєму трактаті «Мистецтво вершника» описує копіс, як найвдаліший для завдання ударів з коня — рублячий удар копіса з висоти багато страшніший колючого удара ксифоса.
Деякі дослідники заявляють, що батьківщиною мечів подібної форми була Етрурія: там були знайдені схожі мечі, датовані VII ст. до нашої ери[3]. Окрім того, припускають що турецький ятаган може бути прямим нащадком копіса[4].
Опис[ред. | ред. код]
Копіс має вигнутий клинок з односічною заточкою, який підходив як для рублячих ударів, так і для колючих та сікучих. Довжина не перевищувала 65 см, а пізніші зменшені варіанти у 50 см завдовжки уживалися і у македонській армії. Сам клинок мав вузьку п'яту біля ефеса, по мірі наближення до вістря клинок розширявся, а потім витягався до кончика.
Див. також[ред. | ред. код]
- Ксифос — прямий давньогрецький меч, схожий з персько-скіфським акінаком і римським гладіусом.
- Махайра — вигнутий давньогрецький меч, від копіса відрізняється формою клинка: її вигин не спрямований уперед[5].
- Фальката — іберійський та давньоримський кривий меч, схожий з копісом.
- Фалькс — фракійський дворучний бойовий серп.
- Кукрі — непальський національний ніж.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Henry George Liddell, Robert Scott. An Intermediate Greek-English Lexicon. Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Connolly, P. (1981) Greece and Rome at War. Macdonald Phoebus, London, pp. 63 and 99.
- ↑ Gordon, D.H. (1958) "Scimitars, Sabres and Falchions". in Man, Vol 58, Royal Anthropological Institute of Great Britain and Ireland, pp. 25–26.
- ↑ Tarassuk & Blair, s.v. "kopis", The Complete Encyclopedia of Arms and Weapons, 1979.
Джерела[ред. | ред. код]
- Копис, Фальката, Махайра — в чем же их отличие? [Архівовано 13 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мечи [Архівовано 21 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
|