Кореферентність
У лінгвістиці кореферентність (англ. coreference) — це явище, яке позначає відношення між назвами (знаковими одиницями), компонентами висловлювання, при якому кілька компонентів відсилають до одного об'єкта позамовної дійсності (референта). Кореферентність не слід плутати із синонімією, яка позначає різні за написанням та звучанням слова з близьким чи ідентичним значенням. Кореферентність, на відміну від синонімії, залежить переважно не від лексичної семантики, а від контексту. Поняття кореферентності лежить в основі лінгвістичної категорії зв'язності тексту (когезії). Теорія зв'язності, своєю чергою, досліджує синтаксичні зв'язки, які існують між кореферентними одиницями у реченні чи тексті. Із двох кореферентних понять одне зазвичай репрезентуєтться повною формою слова (антецедентом), а інше — його скороченим варіантом для цього контексту.
Типи кореферентів[ред. | ред. код]
Анафора[ред. | ред. код]
Слово чи фраза, точне уявлення про зміст якого можна отримати з попереднього тексту: Музика була настільки гучна, що нею неможливо було насолодитися. — тут анафора нею йде після слова музика, яке її визначає (її антецендента).
Катафора[ред. | ред. код]
Слово чи фраза, точне уявлення про зміст якого можна отримати з подальшого тексту: Якщо вона розсердиться, вчителька вижене нас із класу. — катафора вона передує власному змісту вчителька (її постцедента).
Розділення антецендентів[ред. | ред. код]
Олег та Ігор живуть поруч. Вони ходять до школи разом. — анафора вони має два розділені антеценденти — Олег та Ігор.
Співвідносні іменникові словосполучення[ред. | ред. код]
Деякі наші колеги допомагають іншим коштом власного часу. Такі люди заслуговують на повагу. — Два співвідносні іменникові словосполучення, друге є предикацією першого.
Джерела[ред. | ред. код]
- Crystal, D. 1997. A dictionary of linguistics and phonetics. 4th edition. Cambridge, MA: Blackwell Publishing.
- Portner, P. 2005. What is semantics? Fundamentals of formal semantics. Malden, MA: Blackwell Publishing.