Користувач:Ylwa/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казимир Северинович Малевич
Народження 11 (23) лютого 1878(1878-02-23)
Київ, Російська імперія
Смерть 15 травня 1935(1935-05-15) (57 років)
  Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Жанр живопис, скульптура
Навчання Художня школа М. І. Мурашка
Напрямок супрематизм, кубофутуризм, неопримітивізм, постімпресіонізм

Казими́р Севери́нович Мале́вич (пол. Kazimierz Malewicz; нар. 11 (23) лютого 1878(18780223)[1] (або 1879[2]), Київ, Російська імперія — пом. 15 травня 1935, Ленінград, РРФСР, СРСР) — український радянський художник-авангардист українсько-польського походження, один із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві — супрематизму та кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва.

Життєпис[ред. | ред. код]

Герб роду Малевичів
Будинок, в якому народився К.Малевич. Київ, вул.Бульйонська, 15
Автопортрет, 1908 або 1910—1911
Автопортрет, 1933

Народився у Києві у сім'ї Северина та Людвіки Малевичів. Батько був інженером цукрового виробництва, тому сім'я часто переїжджала з одного містечка до іншого, від однієї цукроварні до іншої.

До 17 років жив на Поділлі (Ямпіль), Харківщині (Пархомівка, 1890-1894 [3], Білопілля), Чернігівщині (Вовчок, Конотоп).

Вважають, що аматорським малюванням К.Малевич почав займатися в Конотопі, де його родина мешкала у 1894-1895 [4].

Малювати вчився у Миколи Пимоненка, в Київській мистецькій школі (18951897).

У 1904 переїхав у Москву. Вдосконалював майстерність в училищі живопису, скульптури і архітектури (19041905) та в студії Ф. Рерберга (19051910). У картинах першого періоду творчості намагався поєднати принципи кубізму, футуризму і експресіонізму. Брав участь у виставках об'єднань художників «Бубновий валет» (1910) і «Віслючий хвіст» (1912) та ін., на яких виставляв свої роботи, написані в неопримітивіському: («Селяни в церкві», 1911-12; «Врожай», 1911) та кубофутуристському стилі («Англієць в Москві», 1914).

Став одним із засновників абстрактого мистецтва. 1915 року започаткував новий модерністський напрям у мистецтві — супрематизм. 7 грудня 1915 року вперше виставив картину «Чорний квадрат на білому тлі», яка перетворилася на ікону абстрактного мистецтва.[5]. Згодом з'являється картина «Біле і чорне». Малевич видавав журнал «Supremus» (1916).

У 19191922 викладав в художній школі Вітебська, а в 19231927 — директор Інституту художньої культури в Ленінграді.

В 1927 переїхав до Києва, де зусиллями Миколи Скрипника Малевичу було створено нормальні умови для творчості. Публікував статті на мистецьку тематику в журналі «Нова ґенерація» (19281929) у Харкові[6].

В 19271930 викладав в Київському художньому інституті, де в цей час працювали Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Федір Кричевський, Вадим Меллер, Олександр Богомазов, Василь Касіян, мав намір працювати з О.Архипенком. Але початок репресій в Україні проти інтелігенції змусив Малевича знову повернутись у Ленінград [7].

Помер художник в Ленінграді, похований під Москвою.

У вересні 2012 депутати Київської міської ради підтримали ініціативу професора Дмитра Горбачова та президента Асоціації європейських журналістів Артура Рудзицького про перейменування у Києві вулиці Боженка у вулицю Казимира Малевича (саме на цій вулиці, тоді Бульйонській, народився художник).

Автор картин: «Купальниці» (1908), «Дачник» (19091910), «На жнива» (1910), «Жнива» (1912), «Лісоруб» (1912), «Квітникарка» (1913), «Динамічна композиція» (1915), «Дівчата в полі» (19281932) та багатьох інших.

Творчість[ред. | ред. код]

Чорний квадрат, картина Малевича,
1915. Ікона абстрактного мистецтва.[5]
Супрематична труна Казимира Малевича, 1935

Естетична стратегія супрематизму К. Малевича (1878—1935) репрезентує модерністську інтенцію пошуку нових засобів художньої виразності.

На думку Малевича, мистецтво вже давно відійшло від потреби простого відображення природи та копіювання її природних форм. Оскільки як би ми не прагнули втримати красу природи, зупинити нам її не вдасться, з тієї причини, що сама природа не є відображенням застиглої краси, вона змінює форми і створює з існуючого все нове і нове. Тим паче завдяки досягненням науки і техніки з цим завданням може впоратись, наприклад, фотографія або кінематограф.

Сучасне мистецтво, за К.Малевичем, повинно рухатися новими шляхами, створювати все нові і нові форми, адже в новій речі — нова краса. У зв'язку з цим, завдання митця — творити разом із світовими винаходами, не ігноруючи досягнення науки і техніки, а співіснуючи разом з ними на єдиній площині, беручи активну участь у створенні світу сьогодення.

Саме тому К.Малевич розглядав красу з точки зору не класичного, а сучасного мистецтва. Краса безпредметного у його концепції виступає вимогою, яка ставиться до сучасного мистецтва. Під безпредметним К.Малевич розумів такий художній твір, в якому відображається не сам предмет, а те відчуття, яке стало причиною того чи іншого ставлення до предмета.

Виходячи з цього, у своїй естетичній концепції митець аналізує нову мову сучасного абстрактного живопису, що складається з геометричних форм. У цьому контексті він наголошує, що ці першооснови не можна вважати примітивом, адже у сучасному мистецтві за їх допомогою об'єктивно спостерігається певний рух — розкладення предмета на окремі елементи, і створення в єдності цих елементів нової форми відображення, тобто перехід до безпредметної творчості. Отже, нова складність сучасного мистецького шляху -це свідоме ствердження абстрактних геометричних засобів, що є необхідністю в системі розвитку сучасних естетичних форм прекрасного.

К.Малевич вважав, що нові вимоги живописно-пластичних безсюжетних і безпредметних виявів стали метою сучасного мистецтва, тому він стверджував: «Хто відчуває живопис, той менше відчуває предмет, хто ж бачить предмет, той менше відчуває живописне».

Краса безпредметного, за К.Малевичем досягається через створення нових форм, в яких зосереджена конструктивна єдність різних елементів, різних ліній, кольорів, об'ємів, фактур, що створюють нове «тіло», як цілісність художнього смислу. Художник повинен створити свою живописну систему як «живе тіло», і використовуючи художні засоби, через форму і колір виразити таємну силу відчуттів. Тому сутність живописного мистецтва, сутність прекрасного у сучасному мистецтві виявляється через зв'язок художника зі світом через його відчуття і через інтуїцію.

Писемна спадщина[ред. | ред. код]

  • Малевич К. По лестнице познания: Из неопубликованных стихотворений / Вступ. сл. Г.Айги (1991)
  • Малевич К. Лень как действительная истина человечества. С прилож. ст. Ф. Ф. Ингольда «Реабилитация праздности» / Предисл. и примеч. А. С. Шатских (1994, серия «Библиотека Сергея Кудрявцева»)
  • Малевич К. Собрание сочинений в 5 томах. Т. 1. Статьи, манифесты, теоретические сочинения и др. работы. 1913—1929 / Общ. ред., вступ. ст., сост., подг. текстов и комм. А. С. Шатских; раздел «Статьи в газете „Анархия“ (1918)» — публ., сост., подг. текста А. Д. Сарабьянова (1995)
  • Малевич К. Собрание сочинений в 5 томах. Т. 2. Статьи и теоретические сочинения, опубликованные в Германии, Польше и на Украине. 1924—1930 / Сост., предисл., ред. переводов, комм. Л.Демосфеновой; науч. ред. А. С. Шатских (1998)
  • Малевич К. Собрание сочинений в 5 томах. Т. 3. Супрематизм. Мир как беспредметность, или Вечный покой. С прилож. писем К.Малевича к М. О. Гершензону. 1918—1924 / Сост., публ., вступ. ст., подг. текста, комм. и примеч. А. С. Шатских (2000)
  • Малевич К. Собрание сочинений в 5 томах. Т. 4. Трактаты и лекции первой половины 1920-х годов. С приложением переписки К. С. Малевича и Эль Лисицкого / Сост., публ., вступ. ст., подг. текста, комм. и примеч. А. С. Шатских (2003)
  • Малевич К. Собрание сочинений в пяти томах. Т 5. Произведения разных лет: Статьи. Трактаты. Манифесты и декларации. Проекты лекций, Записки и заметки. Поэзия. 2004.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Д.Горбачов. Малевич і Україна. — Київ, 2006. — 456 с.
  2. Шатских А. С. Казимир Малевич. — М.: «Слово», 1996. — 96 с.
  3. У Пархомівському художньому музеї є кілька робіт українського авангардиста
  4. Ніна Велігоцька: «Сумнівів у тому, що це робота Малевича, в мене немає» // Golf Stream,18.02.2009
  5. а б Іконі абстрактного мистецтва — 100 років: «Чорний квадрат» Казимира Малевича
  6. Тетяна Філевська: «Авангард — одна з найкращих альтернатив шароварно-гопачному проектові української культури, який уже всіх дістав» // Тиждень. - 2016. - № 23 (447). Режим доступу: http://tyzhden.ua/Culture/167046
  7. Казимир Малевич. Київський період 1928—1930 / Упорядник Т. Філевська. - К., Родовід, 2016.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Артур Рудзицкий. Страсти по Малевичу, или Еще раз об улице Малевича в Киеве… // Асоціація Європейських Журналістів, 19 листопада 2012
  • Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Шишанов В. А. Витебский Музей современного искусства: история создания и коллекции. 1918—1941. — Минск: Медисонт, 2007. 144 с.
  • Малевич К. Собрание сочинений в 5 томах. Т. 3. Супрематизм. Мир как беспредметность, или Вечный покой. С прилож. писем К.Малевича к М. О. Гершензону. 1918—1924 / Сост., публ., вступ. ст., подг. текста, комм. и примеч. А. С. Шатских (2000).
  • Kasimir Malevich. The Non-Objective World. / English translation by Howard Dearstyne from the German translation of 1927 by A. von Riesen from Malevich's original Russian manuscript, Paul Theobald and Company, Chicago, 1959.
  • Азизян И. А. К.Малевич и И.Клюн: от футуризма к супрематизму и беспредметному творчеству // «0.10». Научно-аналитический информационный бюллетень Фонда К. С. Малевича. — 2001. — № 2.
  • Горячева Т. Малевич и метафизическая живопись // Вопросы искусствознания. — 1993. — № 1. — С. 49—59.
  • Курбановский А. Малевич и Гуссерль: Пунктир супрематической феноменологии // Историко-философский ежегодник — 2006 / Институт философии РАН. — М.: Наука, 2006. — С. 329—336.
  • Михалевич Б. Эстетическое поле. Гармония «Хаоса» в искусстве (К.Малевич, В.Кандинский, П.Филонов) // «Альманах-2» (Санкт-Петербург. Гос. ун-т). — 2007.
  • Казимир Малевич. Київський період 1928—1930 / Упорядник Т. Філевська. — К., Родовід, 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Категорія:Українські художники Категорія:Український авангард Категорія:Радянські художники Категорія:Уродженці Києва Категорія:Померли в Санкт-Петербурзі Категорія:Персоналії:Ямпіль Категорія:Персоналії:Краснокутський район Категорія:Персоналії:Москва Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці Категорія:Поляки Категорія:Померли від раку простати