Корнілов Дмитро Володимирович
| Корнілов Дмитро Володимирович | |
|---|---|
| Народився | 19 жовтня 1962 |
| Помер | 31 січня 2002 (39 років) |
| Поховання | Мушкетівський цвинтар |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | ДонНУ |
| Членство | Інтернаціональний Рух Донбасу |
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (січень 2018) |
Дмитро Володимирович Корнілов (1962—2002) — радянський та український політолог, історик, журналіст і проросійський[1] громадський діяч. Брат донецького політолога, директора Української філії Інституту країн СНД, Володимира Корнілова.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 19 жовтня 1962 року. Після закінчення Донецького державного університету працював учителем англійської мови однієї з сільських шкіл Ясинуватського району Донецької області.[джерело?]
У 1989 році разом з Віталієм Заблоцьким, Ігорем Тодоровим, Григорієм Немирею, Микитою Мірошниченко, Артуром Дингесом та іншими входив до вченої ради Донецького відділення Радянської асоціації молодих істориків (в Москві до Ради асоціації входили Євген і Михайло Кожокіни, Костянтин Затулін, Сергій Станкевич[ru], Андрій Коротаєв, Андранік Мігранян[en], Сергій Станішев та інші).
У 1989 році став співорганізатором Інтерфронту Донбасу (з 1990 року — Інтернаціонального руху Донбасу), очолював його як співголова та голова до 1995 року, потім здав повноваження С. О. Чопику, залишаючись ідейним натхненником ІДД.
З 1994 року працював оглядачем в газеті «Донецький Кряж» (засновники: Борис Глотов і Тамара Золотухіна), автор низки публікацій про Донецько-Криворізьку республіку, про генезис українського націоналізму, про критику пам'яті голодомору тощо. Провідний співробітник "Донецького кряжа", куратор історичного відділу "Століття. Епохи. Долі". У 2001 році разом з Ігорем Гужвою, Олександром Тимошенком, Євгеном Ясеновим увійшов до редколегії газети «Салон Дона і Баса» (головний редактор — Леонід Цодіков).
Помер 31 січня 2002 року. Похований на Мушкетівському кладовищі Донецька.
Сім'я[ред. | ред. код]
Брат Дмитра Корнілова: Володимир Володимирович Корнілов — політолог, директор Українського філіалу російського Інституту країн СНД.
Джерела[ред. | ред. код]
- История развития сепаратизма в Донецкой области. Депо-Донбасс [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Справа Дмитра Корнілова. 2 грудня 2012 року. (Віталій Заблоцький)
- Ми любили тебе, Діма. 2 грудня 2012 року. (Тамара Глотова)
- Щира людина. 2 грудня 2012 року. (Євген Ясенів)
- Його згадають в майбутньому. 2 грудня 2012 року. (Ігор Сичов)
- Пам'яті товариша. 2 грудня 2012 року. (Володимир Алексєєв)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ История развития сепаратизма в Донецкой области. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 3 січня 2018.