Корф Дмитро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корф.
Корф Дмитро Миколайович
рос. Корф Дмитрий Николаевич
Народився 1881
Помер 29 серпня 1924(1924-08-29)
Птуй, Словенія
Країна  Російська імперія
Діяльність політик
Alma mater Перший Московський кадетський корпус
Посада депутат Державної думи Російської імперії[d]
Рід Корфиd
Нагороди
орден Святої Анни III ступеня з мечами і бантом орден Святого Станіслава III ступеня з мечами та бантом орден Святої Анни IV ступеня

Барон Дмитро Миколайович Корф (1881 — 29 серпня 1924, Птуй, Югославія) — російський офіцер і політик, член Державної думи від Тверської губернії.

Біографія[ред. | ред. код]

Православний. Походив із родини дворян . Землевласник Корчевського повіту (маєток при селі Едімоново в 230 десятин).

Закінчив 1-й Московський кадетський корпус, військову службу відбував у 1-му лейб-драгунському Московському полку, 30 вересня 1901 року отримав чинпрапорщика запасу армійської кавалерії[1].

Із початком російсько-японської війни добровільно вирушив на фронт, де був відряджений до 2-го Нерчинського полку Забайкальського козачого війська. Брав участь у битвах при Ляояні та Мукдені. За бойові відзнаки нагороджений трьома орденами, зокрема орденом Св. Анни IV ступеня з написом «За хоробрість». Отримав чин хорунжого (переведення затверджено наказом від 22 грудня 1905)[2].

Після закінчення війни вийшов у запас армійської кавалерії по Корчевському повіту, 14 лютого 1908 став корнетом[3]. 23 вересня 1906 року обраний корчевським повітовим предводителем дворянства. Крім того, був почесним доглядачем Корчевського міського училища та почесним мировим суддею Корчевського повіту.

У 1912 році обраний членом Державної думи від Тверської губернії. Входив до фракції російських націоналістів та помірно-правих (ФНПП), після її розколу в серпні 1915 року залишився серед прихильників П. М. Балашова. Був секретарем думської комісії з полювання, членом комісій: земельної, сільськогосподарської та народної освіти.

Із початком Першої світової війни повернувся на військову службу і вступив на службу корнетом до 1-го Московського драгунського полку, в 1915 році — звільнений від військової служби і зарахований у запас.

Після Жовтневої революції емігрував до Югославії. Помер 1924 року в санаторії Вурберг поблизу міста Птуй.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Святої Анни IV ступеня з написом «За хоробрість» (6.01.1905)
  • Орден Святого Станіслава ІІІ ступеня з мечами та бантом (19.02.1905)
  • Орден Святої Анни ІІІ ступеня з мечами та бантом (16.05.1908)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Высочайшие приказы по Военному ведомству к № 573 // Разведчик. — СПб., 1901. — С. 921.
  2. ↑ Высочайшие приказы по Военному ведомству к № 794—795 // Разведчик. — СПб., 1906. — С. 48.
  3. ↑ Высочайшие приказы по Военному ведомству к № 905 // Разведчик. — СПб., 1908. — С. 58.

Джерела[ред. | ред. код]

  • 4-й созыв Государственной думы: Художественный фототип. альбом с портретами и биографиями. — СПб.: издание Н. Н. Ольшанского, 1913.
  • Государственная дума Российской империи: 1906—1917. — М.: РОССПЭН, 2008.
  • Незабытые могилы: российское зарубежье: некрологи 1917—1997 : в 6 т. / Российская гос. б-ка. Отд. лит. рус. зарубежья; сост. В. Н. Чуваков; под ред. Е. В. Макаревич. — М. : Пашков дом, 2001. — Т. 3 : И—К. — С. 477. — 675 с. — 1000 экз. — ISBN 5-7510-0195-8 (т. 3).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корф_Дмитро_Миколайович&oldid=41318236