Костицький Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костицький Михайло Васильович
Народився 11 листопада 1948(1948-11-11) (75 років)
Заріччя, Надвірнянський район, Станіславська область
Країна  Україна
Діяльність суддя, політик
Alma mater Львівський державний університет ім. І.Франка
Заклад ЛНУ ім. І. Франка
Посада народний депутат України[1]
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Костицький Михайло Васильович (нар. 14 січня 1948(19480114) у с. Заріччя, Надвірнянський район, Станіславська область) — український правник, доктор юридичних наук (1990), професор (1994), академік НАПрНУ (Відділ теорії та історії держави і права, 07.1993), член-кореспондент НАПНУ (Відділ психології, вікової фізіології та дефектології, 11.1992); Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри філософії права і юридичної логіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 листопада 1947 року у селі Заріччя, Надвірнянський район, Івано-Франківська область); українець; батько Василь (1919—2005); мати Софія (1925—1992); дружина Наталія  — доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, заслужений юрист України; дочки Марія (1979), Анна (2003).

Юридична освіта[ред. | ред. код]

Освіта Львівський державний університет ім. І.Франка, юридичний факультет (1971); Москов. держ. ун-т ім. М.Ломоносова, психол. відд. ф-ту підвищення кваліфікації (1982); канд. дис. «Інформаційне забезпечення профілактики злочинів (за матеріалами Української РСР)» (1978); док. дис. «Використання спеціальних психологічних знань в радянському кримінальному процесі» (1990).

Державно-політична діяльність[ред. | ред. код]

Народний депутат України 2-го склик. з 04.1994 (2-й тур) до 10.1996, Надвірнянський виб. окр. № 201, Івано-Фр. обл. Член групи «Державність». Голова підкомісії з правової політики і законодавчих передбачень Комісії з питань правової політики та судово-правової політики (з 04.1994), член Комісії з питань науки та народної освіти. На час виборів: Львів. держ. ун-т, декан юрид. ф-ту.

Трудова біографія[ред. | ред. код]

  • З 1965 — робітник будівельної бригади радгоспу «Надвірнянський»; лаборант Зарічанської 8-річної школи Надвірнянського району.
  • 1971—1973 — консультант із судової роботи відділу юстиції Львівського облвиконкому.
  • 1973—1994 — асистент, старший викладач, доцент кафедри кримінального права і процесу, професор кафедри теорії та історії держави і права, завідувач катедри психології філософського факультету, декан юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.
  • 1995—1997 — проректор з наукової роботи Української академії внутрішніх справ.
  • 18 жовтня 1996-20 жовтня 2005 — суддя (від Верховної Ради України, 3 жовтня 1996[2]) Конституційного Суду України[3].

Державно-громадська діяльність[ред. | ред. код]

Віце-президент Асоціації психологів України (1989—2005).

Член Конституційної Комісії від ВР України (11.1994-1996).

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

Військові звання[ред. | ред. код]

  • Генерал-майор (08.1997)[8].
  • Генерал-лейтенант (08.1999)[9].

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор (співав.) понад 150 наук. праць, зокрема 16 монографій, підручників:

  • «Судебно-психологическая экспертиза» (1987),
  • «Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы» (1990),
  • «Використання спеціальних психологічних знань в кримінальному процесі» (1990),
  • «Екологічна етика і психологія людини» (1992, співав.),
  • «Основи держави і права» (1992, 1993, співав.),
  • «Політологія» (1993, 1994, співав.),
  • «Правознавство» (1994, співав.),
  • «Правоведение» (1995, співав.),
  • «Історія політико-правових вчень» (1995),
  • «Юридична психологія» (1999, співав.),
  • «Воєнно-юридична психологія» (1999, співав.),
  • «Філософія права» (2000, відповід. ред.) та ін.

Володіє польською, німецькою мовами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. Постанова Верховної Ради України від 3 жовтня 1996 року № 403/96-ВР «Про призначення Костицького М.В. суддею Конституційного Суду України»
  3. Постанова Верховної Ради України від 20 жовтня 2005 року № 3015-IV «Про звільнення судді Конституційного Суду України»
  4. Указ Президента України від 1 листопада 1996 року № 1032/96 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України"»
  5. Указ Президента України від 8 жовтня 2002 року № 899/2002 «Про відзначення державними нагородами України юристів»
  6. Указ Президента України від 26 червня 2008 року № 584/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України від 19 травня 2018 року № 135/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»
  8. Указ Президента України від 19 серпня 1997 року № 854/97 «Про присвоєння М. Костицькому спеціального звання»
  9. Указ Президента України від 24 серпня 1999 року № 1068/99 «Про присвоєння М. Костицькому спеціального звання»

Посилання[ред. | ред. код]