Котін Петро Борисович
| Котін Петро Борисович | |
|---|---|
| Котін Петро Борисович | |
 | |
| Народився |
13 квітня 1961 (63 роки) Владимир, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | інженер |
Котін Петро Борисович (13 квітня 1961, Владимир) — український інженер-атомник, спеціаліст у галузі ядерної та радіаційної безпеки, один із провідних експертів у галузі перевірки АЕС за напрямом «експлуатація». З 1 червня 2022 року — президент Енергоатому[1].
Біографія[ред. | ред. код]
У 1985 році здобув вищу освіту в Московському інженерно-фізичному інституті за спеціальністю «Атомні електростанції і установки». У 1997 році підвищував свою кваліфікацію в Національній академії державного управління при Президентові України, а також в Харківському інституті підвищення кваліфікації (спеціальність «Економіка підприємства»). У 2003 році закінчив Класичний приватний університет, спеціальність «Менеджмент організацій».
Діяльність[ред. | ред. код]
Професійну кар'єру почав 1985 року оператором реакторного цеху на Запорізькій АЕС. Займав різні посади в сфері управління експлуатацією атомних електростанцій. 2003 року був переведений до дирекції Енергоатому директором інженерно-технічного департаменту.
2018—2019 — директор з виробництва. заступник виконавчого директора з виробництва, отримав ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України № 000151 на здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки. 2018 року став головою технічної комісії при тендерному комітеті Компанії Енергоатом. Пройшов усі етапи оперативного керування.
2019 — генеральний директор Запорізької АЕС[2].
З 2 квітня 2020 року — в.о. президента Енергоатому[3]. 31 травня 2022 року № 430-р став президентом Енергоатому[1]. З 9 січня 2024 року став в.о. голови правління Енергоатома[4].
Розслідування[ред. | ред. код]
В січні 2023 року НАЗК почала справу щодо Котіна та його тещі. Причиною стало те, що 2023 року на тещу було куплено маєток під Києвом за майже 7 млн грн, про це стало відомо завдяки розлідуванню проекту Схеми.[5][6]
Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]
Активно займався міжнародною діяльністю в галузі ядерної енергетики. У 2014—2018 роках за запрошенням МАГАТЕ брав участь у перевірках безпеки на АЕС (АЕС Пакш, АЕС Чашма[en], АЕС Гольфеш, АЕС Чорнавода, АЕС Кршко, АЕС Барака, АЕС Ловійса). Виступав з презентаціями та навчальними лекціями на різних площадках світової атомної енергетики.
2014—2019 — очолював проєкт Енергоатому «Енергетичний міст Україна — ЄС» — від його започаткування до оголошення конкурсу Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з вибору інвестора на реалізацію проєкту.
З 2017 року по 2019 рік був членом Керівного комітету Міжнародної організації експлуатуючих АЕС європейських операторів ENISS (Брюссель), представляючи Енергоатом.
2018—2019 роки — співголова керівного комітету Енергоатому зі співробітництва з корпорацією Toshiba (Японія).
Є членом Ради керуючих Всесвітньої асоціації операторів, які експлуатують АЕС (ВАО АЕС)[en].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Почесний працівник атомної енергетики
- Відмінник атомної енергетики
- відзнака «За вагомий внесок у розвиток атомної енергетики України»
- відзнака за спорудження «2-го енергоблоку ХАЕС».[джерело?]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Про призначення Котіна П.Б. президентом державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
- ↑ "Энергоатом" сменил главу Запорожской АЭС Джерело: https://biz.censor.net/n3144894.
- ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків президента Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на Котіна П.Б.
- ↑ Кабмін призначив в.о. голови правління "Енергоатома". РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ До НАБУ та НАЗК заявили на президента “Енергоатома” Котіна через коштовні покупки тещі. Економічна правда (укр.). Процитовано 5 січня 2024.
- ↑ Шабаєв, Георгій (21 грудня 2023). Від тещі з любов’ю. Президент «Енергоатома» під час війни оселився в маєтку за 7 мільйонів гривень. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 січня 2024.
