Кофель Денис Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денис Кофель
Кофель Денис Анатолійович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 20 вересня 2001(2001-09-20)
м. Ужгород, Закарпатська область, Україна
Смерть 24 травня 2022(2022-05-24) (20 років)
с. Берестове, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році)
Поховання Кальварія
Національність українець
Alma Mater Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Псевдо «Дюрасел»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ ДШВ ЗС України
Формування
 80 ОДШБр
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кофель.

Денис Анатолійович Кофель (20 вересня 2001, Ужгород — 24 травня 2022, с. Берестове) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 вересня 2001 року в м. Ужгороді на Закарпатті.

Навчався в Ужгородській загальноосвітній школі № 6, після 9 класу вступив до Закарпатського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, а потім навчався НАСВ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного у м. Львові.

Військову службу за контрактом розпочав у Десантно-штурмових військах ЗС України. З першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував у найгарячіших точках. Був старшим стрільцем 2-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр[1].

За участь у боях за Бучу був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[2][3].

Загинув 24 травня 2022 року в с. Берестове Бахмутського району Донецької області. Чин прощання з Денисом Кофелем та його земляком Сергієм Готрою відбувся 30 травня 2022 року в м. Ужгороді на площі Народній. Після Літургії, яку відслужили священники, траурна хода пройшла до Пагорба Слави, де поховали загиблих воїнів[4][5].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ордени посмертно: на Закарпатті родинам загиблих воїнів передали державні нагороди. uzhgorod.net.ua (ru-RU) . Процитовано 4 травня 2023.
  2. ↑ Авраменко, Віталій (30 травня 2022). В Ужгороді попрощалися із двома загиблими захисниками Сергієм Готрою та Денисом Кофелем. 0312.Сайт міста Ужгорода (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  3. ↑ Церемонія прощання з загиблими воїнами Сергієм Готрою та Денисом Кофелем. УНІАН Фотобанк (укр.). Процитовано 4 червня 2022.
  4. ↑ Романюк, Лариса (29 травня 2022). В Ужгороді попрощаються із загиблими захисниками Сергієм Готрою та Денисом Кофелем. Суспільне Новини (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  5. ↑ В Ужгороді провели в останню путь двох полеглих за Україну Героїв (ФОТО). Закарптання онлайн (укр.). 30 травня 2022. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кофель_Денис_Анатолійович&oldid=41887296