Кресальний Микола Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кресальний Микола Йосипович
Народження 15 листопада 1912(1912-11-15)
Смерть 1987
Країна
(підданство)
 СРСР
Навчання Київський інженерно-будівельний інститут (1941)
Діяльність архітектор, музейник
Заклад Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей» і Київський інженерно-будівельний інститут
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За відбудову підприємств чорної металургії Півдня»

Микола Йосипович Кресальний (15 листопада 1912(19121115), Новий Буг — 1987) — український архітектор, дослідник Софії Київської, директор Софійського заповідника у 1949–1966 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 листопада 1912 року в місті Новий Буг на Миколаївщині у родині кравця Йосипа Полікарповича Кресального. З 1929 по 1932 рік навчався у будівельному технікумі в Запоріжжі, після чого очолив Могилів-Подільську будівельну дільницю УНР-53. У 1933–1934 роках працював у Нижньому Тагілі на будівництві підприємства «Уралвагонстрой» старшим техніком, потім старшим виконробом. У 1934–1935 роках працював техніком-конструктором в Управлінні Південно-Західної залізниці[1].

У 1935 році вступив на архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту, який закінчив у 1941 році. З початком Німецько-радянської війни був мобілізований на фронт. Брав участь у Сталінградській битві, перемогу зустрів у Німеччині. У 1945 році обійняв посаду старшого архітектора Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР, а наступного року був призначений інструктором будівельного відділу ЦК КПУ України. Низка проектів громадських і житлових споруд, розроблених Миколою Кресальним у цей період, була реалізована у Києві та Київській області[1].

З 1949 по 1966 рік очолював Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей». За його директорства було складено генеральний план реставрації пам'яток заповідника на 1951–1955 роки, створено Методичну раду АН СРСР з реставрації мозаїк і фресок Софійського собору й організовано лабораторію реставрації монументального живопису, виконано основний обсяг реставраційних робіт. У цей період також були проведені масштабні археологічні дослідження Софійського собору (під керівництвом М. Каргера)[1][2].

Виконав протягом 1950–1955 років макет-реконструкцію первісного вигляду Софійського собору [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.] (у співавторстві з Ю. Асєєвим і В. Волковим)[1].

У 1960 році отримав ступінь кандидата архітектури. По завершенню роботи на посаді директора заповіднику викладав у Київському інженерно-будівельному інституті, де спершу обіймав посаду доцента кафедри архітектурного проектування (1966–1971), потім доцента кафедри інтер'єру меблів і обладнання будинків (1971–1985)[1].

Публікації[ред. | ред. код]

Публікувався з 1955 року. Перші статті вийшли друком у журналі «Архітектура і будівництво»: «Нові дослідження архітектури Софійського собору» (№ 1) і «Софійська дзвіниця в м. Києві» (№ 5)[1].

Є автором монографій:

  • «София Киевская», видана у 1958 році у видавництві «Искусство». Тираж — 10000 прим.
  • «Софійський заповідник у Києві», видана 1960 році в Державному видавництві літератури з будівництва і архітектури УРСР.

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1948 році був нагороджений медаллю «За відбудову підприємств чорної металургії Півдня». За бойові заслуги у роки Німецько-радянської війни отримав орден Червоної зірки, нагороджений медалями — «За оборону Сталінграда», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною»[1].

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Виставка до 100-річчя Миколи Кресального проходить у виставковій залі «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» з 14 листопада 2012 до 17 лютого 2013 року[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж У виставковій залі «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» відкрилась виставка до 100-річчя архітектора Миколи Кресального[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Директори Заповідника. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 19 січня 2013.
  3. Виставка до 100-річчя Миколи Кресального у софійському заповіднику // Пам'ятки України: історія та культура, — № 1,січень 2013 — с. 39