Криниця (Стрийський район)
село Криниця | |||
---|---|---|---|
| |||
центральна вулиця | |||
Країна | Україна | ||
Область | Львівська область | ||
Район | Стрийський район | ||
Громада | Миколаївська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA46100110110018489 | ||
Облікова картка | с. Криниця | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1250 | ||
Населення | 1082 | ||
Площа | 1,8 км² | ||
Густота населення | 601,11 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 81643[1] | ||
Телефонний код | +380 3241 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°25′46″ пн. ш. 23°49′54″ сх. д. / 49.42944° пн. ш. 23.83167° сх. д.Координати: 49°25′46″ пн. ш. 23°49′54″ сх. д. / 49.42944° пн. ш. 23.83167° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
279 м | ||
Водойми | р. Нежухівка, р. Вербівка | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Крини́ця (Krynica Szlachecka) — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1082 особи. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська міська рада.
Перша письмова згадка про село належить до 12 листопада 1436 року[2].
Географії[ред. | ред. код]
Село розташоване на дорозі Львів-Рудники-Дрогобич, за 11 км. на захід від залізничної станції Пісочна.
Історія[ред. | ред. код]
Криниця заснована в середині XIII століття. Легенда про заснування села походить з тих часів, коли на українські землі нападали монголо-татари. Щоб знати про їх наближення, обиралась найвища гора поблизу і там будувалась башта, з якої сторож спостерігав, чи не йдуть вороги. Така башта стояла й на Лисій Горі і жили там чудові, добрі й працьовиті люди. Але з міста Бич (Дрогобич), який вже понюхав попелу монголо-татар, через Меденичі на Лису Гору сунула орда. Люди почали втікати в ліси, у болота. Щедро прийняв їх ліс, бо був надзвичайно багатим. Але найбільшим скарбом була цілюща кришталева й смачна вода, що була ніби з самого серця лісового велетня. П'ючи цю воду, люди відчували, як сила і здоров'я вливаються в їх зморене тіло. Тоді вони почали тут вирубувати ліс і розбудовувати село, яке і дістало назву Криниця. Кажуть, що на території села є понад 20 джерел питної води.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Дерев`яна церква стоїть у центрі, на підвищенні, неподалік дороги. Найдавніші згадки про місцевий храм зустрічаються в документах 1511 р. Існуюча дерев`яна тризрубна одноверха церква, завершена пірамідальним дахом з двома заломами. Її ремонтували у 1779, 1835 рр. та відновлювали у 1855 р. В міжвоєнний період гонтове покриття замінили бляхою. Іконостас походить з кін. XVII ст. Будівля стоїть на кам`яному фундаменті, бабинець і нава з півночі та півдня мають опасання оперте на дерев`яні стовпи. До вівтаря з півночі прибудована маленька ризниця. Хоча більша половина зовнішньої поверхні церкви покрита бляхою, та нижній ярус стін - оригінальний зруб, який сьогодні часто ховають під іншим матеріалом. Двоє вхідних дверей зачинені, церква, мабуть, не діюча, адже у Криниці є два муровані храми. На північний схід від святині розташована двоярусна дзвіниця, ймовірно, сучасна церкві. Загалом, стара за віком типової форми дерев`яна церква, через своє покриття нагадує маленький залізний кораблик.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Білинський Василь (1893-1973) - педагог, журналіст, український громадський діяч у США.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.13, №124. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці 1692 [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Облікова картка с. Криниця на сайті ВРУ
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |