Кульбак Лідія Андріївна
| Лідія Андріївна Кульбак | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
26 грудня 1936 (87 років) село Новофедорівка, Пологівський район, Дніпропетровська область, Українська РСР (тепер — село Пологівського району Запорізької області України  ) | |||
| Громадянство |
 СРСР→ Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | поетка | |||
| Alma mater | Кримський педагогічний інститут | |||
| Мова творів | українська | |||
| Напрямок | поезія | |||
| Жанр | вірш, вільний вірш, версет | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
|
| ||||
Лі́дія Андрі́ївна Кульба́к (до шлюбу — Володіна; нар. 26 грудня 1936) — українська поетеса.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 26 грудня 1936 року у селі Новофедорівка Пологівського району Дніпропетровської області Української РСР (тепер — село Пологівського району Запорізької області України).
З 1954 року — почала друкуватися в періодиці.
У 1958 році — закінчила Кримський педагогічний інститут.
З 1969 року — членкиня Національної спілки письменників України.
З 1971 по 1973 рік — працювала у редакції київського видавництва «Дніпро».
З 1973 по 1981 рік — у видавництві «Український письменник». Потім — на творчій роботі.
У поезії звертається до тем міжвоєнного і повоєнного минулого, морально-етичних, екологічних, урбаністичних проблем. Деякі поезії — у жанрі вільного вірша, версету.
Окремі вірші перекладено на російську та угорську мови.
Має доньку Світлану та сина Олександра.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Я солдата люблю: поезії. — Сімферополь, 1961
- Виросту жницею: поезії. — Сімферополь, 1966. — 79 с.
- Свято серця: поезії. — Київ, 1973. — 67 с.
- Троянда Турайди: поезії. — Київ, 1977
- Пісні солідарності: поезії. — Київ, 1977
- Зоря: поезії. — Київ: Радянський письменник, 1981. — 122 с.
- На чистій землі: поезії. — Київ, 1982
- Дива кольорові: поезії. — Київ, 1983
- Скульптор на риштованні: поезії. — Київ, 1984
- Хроніка Великої Вітчизни: поезії. — Київ, 1987
- Материнське дерево: поезії. — Київ, 1989
- Поле зору: поезії. — Київ: Український письменник, 1992. — 79 с. — ISBN 5-333-00807-8
Джерела[ред. | ред. код]
- Баранов В.Ф. Кульбак Лідія Андріївна// Енциклопедія Сучасної України [електронна версія] / ред.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16.
- Кухарук Р. Потаймиру сльози на траві: Лідія Кульбак // Літературна Україна. — 1999. — 4 березня. — С. 6.
- Лідія Кульбак // Книга про Матір: українські поети ХIХ-ХХI століть: антологія / передм. О.О.Омельченка; упоряд.В.Л.Чуйко. — Київ: Криниця, 2003. — С. 126. — ISBN 966-7575-56-Х
- Никанорова О.І. КУЛЬБАК (Володіна) Лідія Андріївна// Українська Літературна Енциклопедія. — Київ, 1995. — Т.3: К-Н. — С. 98.
- Осадчук П. Лідія Кульбак: Що скажуть небеса. Поетеса з керованого хаосу // Літературна Україна. — 2004. — №37 (23 вересня). — С. 5.
- Три сходинки в безкінечність // Гордасевич Г.Л. Силуети поетес: літературні портрети. — Київ: Радянський письменник, 1989. — С. 160–186. — ISBN 5-333-00183-9.
- Шаф О. Терсімонова Ю. Лірика Лідії Кульбак: «філософія» родинного щастя// Слово і час. — 2018. — № 12. — С. 76–84.
