Куропатви
Куропатви гербу Ястребець[1][2] (Шренява) — польський шляхетський рід. Чимало представників — урядники Королівства Польського.
Представники[ред. | ред. код]
- Пшибек з Ґродзіни та Опатковіц, мав 6 синів, дружина — Махна з Мокрська, сестрениця бездітного Пакоша зі Жмигроду
- Пйотр (†перед 1406) — канонік краківський
- Пшибек — ложничий короля
- Ясько (†перед 1421) — каштелян завіхостський (1412-17), сплатив частину боргів Пакоша зі Жмигроду і отримав Старий Жмигрод у заставу 1397, купив село Ланцухів Холмського повіту, першим почав підписуватись «з Ланцухова», 1392 року згаданий як любельський староста, 1400 — ловчий, 1403 суддя земський, його вдова Ельжбета з Відухової 1421 жила
- Ян з Ланцухова Куропатва (†1462) — 1424 року появився у джерелах як придворний та прихильник Софії Гольшанської, симпатизував гуситам, 1430 року з Федором (Фридериком) Острозьким, Якубом з Рогова напав на монастир Ясної Ґури, місто Ченстохову; по смерті Ягайла — противник Збіґнєва Олесніцького, сяноцький староста (1442-46), за дорученням королеви 1440 року відвіз до ВКЛ її 12-р. сина Казимира; підкоморій любельський (1439-62), незважаючи на впливові посади, не заробив значних маєтків; вдова Ядвіґа 1463 року з дітьми були державцями села Ленчна[3][4]
- Ян (†до 1481)
- Станіслав — каштелян холмський (1496—1520[5]), наступник Якуба Бучацького на посаді[6] 1519 отримав привілей на заснування міста в дідичному Ланцухові, помер весною 1520, дружина — Барбара Кобиленська, може, його синами були Ян, Миколай, які не пережили батька[7]
- доньки: Бурнетта Ядвіґа, Катажина, Анна
- Ян з Ланцухова Куропатва (†1462) — 1424 року появився у джерелах як придворний та прихильник Софії Гольшанської, симпатизував гуситам, 1430 року з Федором (Фридериком) Острозьким, Якубом з Рогова напав на монастир Ясної Ґури, місто Ченстохову; по смерті Ягайла — противник Збіґнєва Олесніцького, сяноцький староста (1442-46), за дорученням королеви 1440 року відвіз до ВКЛ її 12-р. сина Казимира; підкоморій любельський (1439-62), незважаючи на впливові посади, не заробив значних маєтків; вдова Ядвіґа 1463 року з дітьми були державцями села Ленчна[3][4]
- Ян — староста холмський
- Станіслав — посол сейму від Руського воєводства 1589 року
- Миколай — войський, стольник галицький, дружина — Анна Белжецька
- Александер, дружина — Ґолуховська
- Александра, дружина Казановського
- Александер, дружина — Ґолуховська
- Павел — стольник галицький, дружина — Маковецька
- Ян
- Пйотр Станіслав, 1666-67 років разом з Терезою Куропатвою надав фундуш 350 флоринів для костелу Успіння (Надвірна)[8]
- Гелена, дружина Адама Белжецького, фундаторка Станіславівського єзуїтського колегіуму РКЦ
- Александер — канцлер Львівської капітули РКЦ, депутат Коронного трибуналу 1695
- Павел
- Геронім
- Павел, дружина — підкоморянка сяноцька Зофія Станіславська
- Миколай (ротмістр козацької коругви у 100 коней[9]), Александер, загинули у битві під Пилявцями[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ помилкове твердження Папроцького, Окольського, Несецького, Уруського
- ↑ Zdzisław Spieralski. Kuropatwa Jaśko z Grodziny i Łańcuchowa h. Śreniawa (zm. przed 1421) / PSB. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1971. — T. XI\2, z. 69. — S. 254. (пол.)
- ↑ F. Kiryk. Kuropatwa Jan z Łańcuchowa h. Śreniawa (zm. 1462) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1971. — T. XI\2, z. 69. — S. 253—254. (пол.)
- ↑ Bełz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 130. (пол.) — S. 130. (пол.)
- ↑ Віталій Михайловський. ДОДАТОК / Вищі урядники руських воєводств Польського королівства у 1506—1572 рр. Відкрита/закрита група 1 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 89.
- ↑ Pociecha W. Buczacki Jakub, h. Abdank (†1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. 3. — 480 s. — S. 82—83. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 (пол.)
- ↑ F. Kiryk. Kuropatwa Stanisław z Łańcuchowa h. Śreniawa (zm. 1520) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1971 . — T. XI/2, z. 69. — S. 255. (пол.)
- ↑ Jerzy T. Petrus. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nadwórnej… — S. 96.
- ↑ Дмитро Вирський. Анонімний «Катафалк рицерський» (1650 р.) про початок козацької революції (кампанія 1648 р.) / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 180. ISSN 0130-5247
- ↑ Дмитро Вирський. Анонімний «Катафалк рицерський» (1650 р.) про початок козацької революції (кампанія 1648 р.) / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 182. ISSN 0130-5247
- ↑ Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — 417 s. — S. 55. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — 761 s. — S. 748—749. (пол.)
- Jerzy T. Petrus. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nadwórnej / Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa // Seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa: 1996. — tom 4. — 211 s. — 402 il. — S. 95-118. ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
- PSB: WWKG, 1971.T. XI\2, z. 69.— S. 253—255. (пол.)
- Łańcuchów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 579. (пол.) — S. 579. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |