Курпатов Андрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курпатов Андрій Володимирович
рос. Андрей Владимирович Курпатов
Народився 11 вересня 1974(1974-09-11)[1] (49 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
Країна  Росія
 СРСР
Діяльність психотерапевт, телепродюсер, письменник, телепровадник, медіаменеджер, психіатр, блогер, ютубер, підприємець, методолог, лектор
Alma mater Військово-медична академія імені С. М. Кірова (1997)[3][2][4], Saint Petersburg Medical Academy of Postgraduate Educationd (1999)[5][4] і Nakhimov Naval School, Saint Petersburgd (1991)[3][2]
Знання мов російська[6]
Заклад Red Squared[4], Домашній[1], Сбербанк Росії[7][1], Перший канал[8][1] і Q98885374?[2]
Членство Академія російського телебаченняd[9]
Magnum opus Q107314177?[10]
Батько Vladimir Kurpatovd[4]
Родичі Q62712542?
У шлюбі з Q109928641?[11][12][13]
Діти Q109929026?
Нагороди
IMDb ID 11902105
Сайт kurpatov.ru

Андрій Володимирович Курпатов (11 вересня 1974(1974-09-11), Ленінград) — російський телеведучий і продюсер, психотерапевт, автор книг, підприємець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Андрій Курпатов народився 11 вересня 1974 року в Ленінграді. Батько — психотерапевт В. І. Курпатов, Дід по материнській лінії — хірург А. Б. Занданов.

У 1999 році на базі ВМедА та СПбМАПО отримав спеціалізацію з психіатрії та психотерапії і почав працювати в Санкт-Петербурзькій психіатричній лікарні № 7 : спочатку як психотерапевт, потім — як завідувач психотерапевтичного центру при лікарні.

На телебаченні працював з 2003 року[14], спочатку готував свій авторський телепроект для каналу ТНТ[15], звідки пішов через розбіжності з продюсерами: Курпатов хотів, щоб героями його передачі були лише реальні люди зі своїми проблемами, що не влаштовувало продюсерів[16]. З травня по грудень 2005 року двічі на день на телеканалі «Домашній» виходило його психотерапевтичне ток-шоу «Немає проблем»[17], потім «Все вирішимо з доктором Курпатовим»[18][19][20]. Навесні 2006-го телепроект перейшов на Перший канал, змінивши назву на «Доктор Курпатов»[21]. Найрейтинговіший випуск шоу вийшов 6 серпня 2006 — його подивилися 2,8 мільйона чоловік. Однак навесні 2007 року шоу закрили.

У 2007 році став генеральним директором телекомпанії " Червоний квадрат ", яка виробляла для «Першого каналу» такі відомі телешоу, як " Хвилина слави ", " Велика різниця ", " Фабрика зірок " та ін[22].

9 грудня 2009 року нагороджений Почесною грамотою Президента РФ за «активну участь у підготовці та проведенні» Євробачення-2009[23]. З 2010 — член Академії російського телебачення[24].

В 2014 Курпатов заснував «Вищу школу методології», яка пропонує клієнтам лекції та курси підвищення кваліфікації, а також інтелектуальний кластер «Ігри розуму»[25].

У лютому 2019 року Курпатов став науковим керівником новоствореної Лабораторії нейронаук та поведінки людини при Сбербанку[26].

12 лютого 2020 року Курпатов виступив у Раді Федерації з доповіддю про цифрову залежність[27].

За підсумками 2020 року, складеним Російським книжковим союзом, книга Курпатова «Червона пігулка» посіла 4 місце у Всеросійському книжковому рейтингу за кількістю продажів[28][29].

Курпатов — автор понад 30 книг, виданих тиражем понад 5 млн екземплярів та перекладених на 8 мов.

У листопаді 2021 року Андрій Курпатов отримав статус потерпілого у кримінальній справі про шахрайство[30].

Оцінка діяльності[ред. | ред. код]

У 2006 році Раміль Гаріфуллін, директор Казанського центру психологічної консультації та реабілітації, розкритикував програму «Доктор Курпатов», вказавши, що замість психотерапевтичного процесу Курпатов займається моралями.

У 2020 році доктор філософських наук, доцент кафедри філософії науки та техніки Інституту філософії СПбГУ Ілля Єгоричов опублікував наукову статтю на тему " Категорна формалізація «Методології мислення» А. В. Курпатова у контексті перспективних розробок AGI ", у якій він формалізував основні методологічні концепти, які використовує у своїх роботах Курпатов. На думку Єгоричева, така формалізація може допомогти уніфікувати єдину мову наукової думки про мислення та роботу мозку[31][32].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Сбербанк открыл лабораторию нейронаук под руководством доктора Курпатова // Ведомости — 2019. — 75000 экз.
  2. ↑ а б в г Крохин Ю. Слесарь своих неудач // Российская газета — Россия: 2006. — ISSN 1606-5484; 1560-0823
  3. ↑ а б Генеральный доктор — Огонёк, 2009.
  4. ↑ а б в г Бородина В., Касьян А. Лояльные клиенты: Как доктор Курпатов получил должность в Сбербанке // Forbes Россия — Axel Springer SE, 2019.
  5. ↑ http://www.tefi.ru/biography/1380/?sphrase_id=12879
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ https://www.sberbank.ru/ru/press_center/all/article?newsID=a1ad1d1d-d0e2-41d6-b0e6-d6ee4b727919&blockID=1303&regionID=77&lang=ru&type=NEWS
  8. ↑ https://www.1tv.ru/schedule/2006-05-31
  9. ↑ http://www.tefi.ru/biography/1380/
  10. ↑ https://bookunion.ru/news/vserossiyskiy_knizhnyy_reyting/
  11. ↑ https://www.peoples.ru/love/andrey_and_lilya_kurpatov_-_kim/
  12. ↑ https://www.facebook.com/lilya.kim/posts/1355578624643780
  13. ↑ https://www.vesti.ru/article/2657895
  14. ↑ Кто заказал доктора Курпатова?. Новая газета. 26 січня 2006. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 16 липня 2021.
  15. ↑ Психология современного ТВ. Эхо Москвы. 17 жовтня 2010. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  16. ↑ Всё решим без доктора Курпатова?. Огонёк. 5 лютого 2006. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  17. ↑ Ответы: Андрей Курпатов, психолог. Афиша. 7 листопада 2005. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  18. ↑ Домашний доктор. Огонёк. 19 вересня 2005. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  19. ↑ Доктор Плацебо. Большой город. 8 червня 2006. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  20. ↑ Андрей Разбаш предлагает казанскому психологу славу доктора Курпатова. Известия. 13 січня 2006. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  21. ↑ Доктор Курпатов переезжает на Первый канал. В понедельник программа самого популярного психотерапевта вновь выйдет в эфир. Комсомольская правда. 26 травня 2006. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  22. ↑ Кто управляет Москвой. Андрей Курпатов, телевизионный продюсер. Афиша. 23 березня 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  23. ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 09.12.2009 г. № 829-рп. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 4 вересня 2020.
  24. ↑ Биография Курпатова на сайте Академии российского телевидения. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
  25. ↑ Андрей Курпатов — о цифровом аутизме как последствии самоизоляции :. РБК Тренды (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  26. ↑ Альберт Хабибрахимов (12 лютого 2019). «Сбербанк» создал лабораторию нейронаук и поведения человека под руководством доктора Курпатова — Будущее на vc.ru. vc.ru. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  27. ↑ В ходе «Времени эксперта» перед сенаторами выступил руководитель лаборатории нейронаук и поведения человека Сбербанка России А. Курпатов. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  28. ↑ Российский книжный союз (РКС) и ведущие операторы книжного рынка представляют самые востребованные книги 2020 года. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  29. ↑ Самые продаваемые книги в России – прикладные. Э Вести (ru-RU) . 29 грудня 2020. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  30. ↑ Сергей Хазов-Кассиа (27 листопада 2021). Доктор со связями. Как Андрей Курпатов любовника в СИЗО отправил. Радио Свобода. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  31. ↑ И. Егорычев. КАТЕГОРНАЯ ФОРМАЛИЗАЦИЯ «МЕТОДОЛОГИИ МЫШЛЕНИЯ» А. В. КУРПАТОВА В КОНТЕКСТЕ ПЕРСПЕКТИВНЫХ РАЗРАБОТОК AGI // Логико-философские штудии. — 2020. — Т. 18, вып. 1 (3 октября). — С. 11–33. — ISSN 2223-3954. Архівовано з джерела 14 квітня 2021. Процитовано 2021-03-02.
  32. ↑ Ilya Egorychev (28 жовтня 2020). Categorial analysis of A. Kurpatov's "Methodology of thought" in context of perspective AGI development. philsci-archive.pitt.edu (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Goodreads (рос.) · Goodreads (англ.) · Open Library
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курпатов_Андрій_Володимирович&oldid=41455517